«Тато казав: колись приїдуть поляки. Мене вже не буде, а ти їм покажеш, де їхні люди поховані» – ці слова Олександри Васейко з волинського села Сокіл стали гаслом виставки «Волинь 1943–2023», організованої Центром думки Йоана Павла ІІ.
Сьогодні у Варшаві розпочалися триденні заходи із вшанування 80-х роковин Волинської різанини. Їх відкрило богослужіння в кафедральному соборі Святого Йоана Хрестителя, яке відправили архієпископи Станіслав Ґондецький та Святослав Шевчук. Вони також підписали Заяву до 80-х роковин Волинської трагедії.
У Варшаві вшанували 15 українців, які рятували своїх польських сусідів під час Волинської різанини. Відзначили також хранителя польської пам’яті на Волині Володимира Крижука. «Це була зворушлива зустріч нащадків рятівників і врятованих», – повідомляє Інститут Пілецького. Церемонія нагородження медалями «Virtus et Fraternitas» відбулася 6 липня в Бельведерському палаці.
Під стінами Свято-Архангельського чоловічого монастиря 6 липня лучани вшанували всіх жертв Другої світової війни та Волинського злочину. Поминальний молебень очолив архієпископ Михаїл, митрополит Луцький і Волинський.
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про дискусію щодо Волинського злочину, Сервіс відбудови України, налагодження тіснішої польсько-української співпраці, а також про те, як у 2003 р. будували пам’ятник у Павлівці/Порицьку.
Архітектор Юрій Казмірук, ексзаступник голови Волинської облдержадміністрації, поділився своїм досвідом і міркуваннями щодо вшанування жертв Волинського злочину. У 2003 р. він керував будівництвом пам’ятника польсько-українського примирення в Павлівці.
Побажання людині провести життя в часи, коли світ не стоїть на місці, а в багатьох його куточках відбуваються незвичайні речі, – шалені, навіть революційні, – мало, мабуть, на меті захистити її від стагнації і вселенської нудьги.
