Рівненсько-польські відносини: Тяжке примирення
Статті

У мене такий характер, що я не люблю миритися. І навіть якщо помирюся з кимось після добрячої сварки, потім все-таки відчуваю присмак відрази.

Є кілька таких людей у моєму житті, з якими я ніколи не буду говорити, і зроблю багато чого, щоб їх не зустріти. Я просто знаю, що маю рацію і на мільйон відсотків переконана, що це я в цій ситуації зазнала більших втрат, ніж мій супротивник. І мені не хочеться цього нікому доводити і висувати перелік збитків. Я це знаю. На мою думку, Бог це знає. І цього мені цілком достатньо. Тримаю свою правду в серці і знаю, що моральна перемога була, є і буде на моєму боці. Мені абсолютно не хочеться ані миритися, ані єднатися («через важку пам’ять»). І мені теж не хочеться ані розповідати всьому світу про свої образи, ані зі збоченою насолодою в них копирсатися. Адже і я, і цілий всесвіт знаємо, що це я була жертвою, а ось цей – катом. Можу теж припускати, що протилежна сторона думає так само, як я, і вона так само переконана у власній правоті. І я інстинктивно знаю: якщо вона має такий самий сильний характер, як я, то своєї думки не змінить, навіть якби я назвала цифри, показала знімки і навела неспростовні докази. Тому доведення власної правоти мені видається витрачанням часу і пустою тратою енергії.

Отак я живу, і мені так комфортно. В Україні в мене багато друзів, і я почуваюся тут у безпеці. Одночасно я будую власне життя. Люблю його, і тому щаслива. Оточую себе людьми, які мене надихають і від яких можу чогось навчитися. Тих, що залили сала за шкуру, допекли мені, облишаю, бо життя йде далі і йому байдуже до того, що я там всередині відчуваю чи не відчуваю.

От і думаю: чи такий підхід можливий на найвищих рівнях? Чи громадяни, політики й держави можуть жити далі без пробачення й одночасно конструктивно будувати свої відносини та спільне майбутнє? Адже, якщо говорити про наші два народи, ми вже раз один одному пробачили. Видно, що не про пробачення ішлося. Очевидно, нам цього було мало, тому процес примирення і важкого (це постійно підкреслюється) діалогу триває. Оце недавно дивилася гучне вшанування річниці Волинської різні. Ми дожилися до того, що наші президенти відзначають її окремо й порозуміння шукають теж окремо. Один шукає в Луцьку, а другий – у Сагрині. Щиро Вам скажу, що мені так остогидло це наше польсько-українське примирення, що довелося кілька разів перемикати телевізійні канали.

На щастя, в той час, коли ми мирилися через важку пам’ять і підрахунок утрат, до Таїланду з’їхалося понад 1000 осіб із різних країн світу, аби врятувати ув’язнених під землею людей. 19 із них заглибилися на кілометр під землю і витягнули звідти 12 тайських дітей та їхнього тренера. Коли ми послідовно й терпеливо мирилися, світ у цей час здавав важкий іспит. І здав на «відмінно». Ми поки отримали «незадовільно».

Ева МАНЬКОВСЬКА,
Українсько-польський союз імені Томаша Падури в Рівному

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: 10 РОКІВ ІСТОРІЇ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВІДЛИГА

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ЧАС ПОМСТИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: УЯВНИЙ БАНДЕРІВЕЦЬ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: НЕВИДИМІ КОРДОНИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: КИМ ТИ Є? СТАРИМ ПОЛЯКОМ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ДИКТАНТ-ШОУ «ПО-ПОЛЬСЬКЄМУ»

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: НА ГРАНИЦІ (ПРАВА)

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВОІСТИНУ БЕЗВІЗ!

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ДВА МІСЯЦІ СВОБОДИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ОРГАЗМ НА КОРДОНІ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВЕРНУТИСЯ ЧИ НЕ ВЕРНУТИСЯ – ОСЬ ПИТАННЯ

ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ: ШАНСИ ТА ЗАГРОЗИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВТОРГНЕННЯ ПОЛЯКІВ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ІКОНИ, ШАНСОНИ І ГОЛА БАБА

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ЗАЯВА АНТИПОЛЯКА

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: 100 ЛАЙКІВ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: РЯТУВАЛЬНИЙ КРУГ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ПРО ПРАПОР, ЯКИЙ (МЕНІ) ДЕСЬ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: КРАЩЕ БУТИ БАГАТИМ І ЗДОРОВИМ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ПОСТАРАЙМОСЯ НІЧОГО НЕ РОБИТИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ЯК Я СОБІ БАТЬКІВ ВИХОВАЛА

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: МУНДІАЛЬ ОЧИМА ЖІНОК

Схожі публікації
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024
Масований обстріл України: цієї ночі на Тернопільщині постраждали 25 домогосподарств
Події
25 приватних домогосподарств у кількох громадах Тернопільщини зазнали пошкоджень під час масованого обстрілу України, який відбувся в ніч із 21 на 22 березня. Про це під час брифінгу повідомило керівництво області.
22 березня 2024