Група студентів та харцерів із Пьонковського загону харцерів «Darzbór» несподівано опинилися в Луцьку. Що їх привело в Україну напередодні Різдвяних свят?

У суботу, 14 грудня, коли стемніло, в Любліні запалали лампіони свободи для України.

Майдану вже чотири тижні. Кожен наступний день лишає відбиток у свідомості та навіть у ментальності українців. Останнім часом центральну площу Києва порівнюють уже не з європейськими протестами кінця 80-х, не із сучасними західними революціями, а із Запорізькою Січчю. Територія волі, держава в державі, центр Європи, головний майдан світу – це назви, які можна побачити у ЗМІ та почути від самих майданівців.

85 років тому Генрика Юзевського призначили волинським воєводою. Він перебував на цій посаді десять років.

На міському кладовищі у Володимирі-Волинському відбулося перепоховання ексгумованих останків жертв масових розстрілів, здійснених під час Другої світової війни. Останки знайшла і дослідила в 2013 році спільна українсько-польська експедиція археологів на городищі «Вали». Перепоховання проведено 9 грудня.

Представники школи іноземних мов із Кракова поділилися досвідом з волинськими вчителями.

28 листопада в Луцьку на історичному факультеті СНУ ім. Лесі Українки та 29 листопада в Острозі в Національному університеті «Острозька академія» відбулися презентації книжки «Берестечко в історії Польщі та України».

У Луцьку 24 листопада відбулася презентація українського перекладу книги Ґжеґожа Мотики «Від волинської різанини до операції «Вісла».

Цими днями, мабуть, не залишилося байдужих до подій, що відбуваються в Україні. Тим паче не байдужими є українці, що перебувають за кордоном, особливо на території Євросоюзу.

Польське суспільство, як це багато разів підкреслювали польські політики, держслужбовці та звичайні люди, солідаризується з проєвропейськими прагненнями українського суспільства, тому що ми знаємо і можемо на власному прикладі показати громадянам України, до яких позитивних наслідків призводить інтеграція з ЄС.