Скільки разів сідаю за фейлетон і розмірковую, кого чи що взяти на тапету, стільки разів приходить мені до голови думка придивитися дещо ближче до професії, яка міститься в категорії «політика». Однак щоразу мої найближчі відмовляють мене від цієї теми, кажучи, що це слизька справа і що краще залишатися у святому спокої.

Ця незвичайна жінка народилася 25 грудня 1872 р. у краківському Підгужі. Світ отримав у подарунок особу, яка з нічого, адже лише з 12 баночок крему, привезеного з батьківського дому, створила цілу імперію.

Одразу дві урочистих події відзначали парафіяни луцької катедри Святих Апостолів Петра і Павла: річницю освячення собору та церемонію внесення до храму копії чудотворної ікони.

На початку існування костел захоплював своєю красою кожного, хто переступав його поріг, потім був повністю сплюндрований, перетворився на руїну і знову через пів століття відродився. Але до сьогодні у храмі зберігається одна реліквія, яка була свідком перших відправлених у ньому богослужінь.

Пропонуємо увазі читачів статтю Мар’яна Малушинського, присвячену Луцькому замку. Зазначимо лише, що ця публікація – частина написаної ним у 1938 р. великої монографії, якій так і не судилося вийти друком.

Люди, які займаються політикою, особливо серйозною, зокрема закордонною, повинні неодноразово кусати себе за язик, щоб якимось непродуманим словом не допуститися, делікатно кажучи, гафи.

Сто років тому, 17 вересня 1924 р., було створено Корпус охорони прикордоння (КОП). Протягом п’ятнадцяти років, до початку агресії СРСР проти Польщі в 1939 р., корпус охороняв східний польський кордон.

«І тато, і мама були з родин поляків-католиків. У нас завжди була віра. Ми молилися тільки польською мовою. Я до цих пір молюся польською», – зазначила Францішка Голік зі Здолбунова. Вона членкиня Товариства польської культури Здолбунівщини. Її родинна історія пов’язана з Житомирською областю.

23 березня 1940 р. оперуповноважений 1-го відділення ЭКО (економічного відділення) УНКВД у Волинській області Зав’ялов арештував Францішека Леліцінського.

На воловій шкурі не описати, скільки вже разів усіма можливими способами обговорювали тематику відпусток. Тобто все те, що ми пов’язуємо із приємним часом відпочинку. Добре було б, якби цей нічим не обмежений потік думок і слів був викликаний тільки й виключно чудовими спогадами. На жаль, така мрія видається лише неосяжною в реальності метою, до якої прагнуть усі смертні, спрагнені захопливих спогадів із відпустки.