«Жити дуже шкідливо. Хто живе, той помирає», – писав Станіслав Лец. Його короткі, влучні й яскраві думки часто зринають у наших розмовах, але зазвичай ми забуваємо про автора цих висловів.

Я сам зіткнувся з ними під час навчання в ліцеї. Ми розважалися ними на перервах і дорогою зі школи додому.

6 березня минуло 110 років із дня народження Станіслава-Єжи Леца, «Незачесані думки» якого належать до класики польської літератури. Станіслав Лец (справжнє ім’я Станіслав-Єжи де Туш-Летц) родом із єврейської сім’ї. Він був поетом, сатириком, афористом і перекладачем німецької літератури. Своє прізвище змінив на Лец, адже на івриті це слово означає дотепного пересмішника, який те, що бачить, представляє на свій манер.

Станіслав Лец народився у Львові, навчався в цьому місті, а згодом у Відні. Вивчав польську мову та літературу, пізніше право.

Повороти його долі надзвичайно цікаві, вони могли би стати канвою для захопливого фільму про долю особистостей під час Другої світової війни, гітлеризму, сталінізму й «веселого бараку» ПНР.

Лец за зразок своїх висловлювань взяв форму древніх сентенцій. Вони стали влучними коментарями до часу, в який він жив, до суспільних явищ, людської поведінки, політики й еротики. «Незачесані думки» побачили світ у 1957 р., а «Нові незачесані думки» – в 1964 р. Їх переклали багатьма мовами.

Станіслав Єжи Лец не повчав людей, не займався моралізаторством – лише вказував на парадокси людського існування й людських вад. Його думки не перестають дивувати саркастичною чіткою логікою. Вони викликають посмішку. Несуть прекрасне почуття гумору. В них, як у дуже хорошому фільмі, немає зайвих слів. Зате є досвід людини, яка вже сотні років бореться із життям, смертю, земною долею і загадками існування.

Лец, як багато письменників до і після нього, знав, що людина чванлива, властолюбна, егоїстична, боягузлива і брехлива. В неї багато вад, але вона прагне бути кращою, старається, працює над собою. Його думки стосуються цих негативних рис людини та її прагнень належати до ангелів, які ходять по небесах, хоча й ув’язнені в тілі.

Він був ліваком, раціоналістом, проте вірив у магію числа 22. І це число, як він усім говорив, постійно повторювалося в його житті. Залишався вірним своїм думкам – несподіваним, сповненим парадоксами й гумором. Почуття гумору зберіг до кінця. Вже лежачи на смертному ложі, в лікарні, коли йому принесли на вичитку книгу, сказав: «Не можу зробити коректуру, я зайнятий виключно помиранням».

Помер Лец 7 травня 1966 р., через 22 роки після втечі з гітлерівського табору смерті в Тернополі. Його поховали на Військовому цвинтарі Повонзки у Варшаві. На надгробній плиті викарбуваний його афоризм: «Нелегко жити після смерті. Часом на це треба витратити все життя».

Звертаймося час від часу до думок, афоризмів і фраз Станіслава Єжи Леца, бо це того варте.

Вєслав ПІСАРСЬКИЙ,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

22 незачесані думки Станіслава Єжи Леца:

Бездумність убиває. Інших.

Любов до своєї Батьківщини не знає чужих кордонів.

Совість у нього була чиста. Він нею не користувався.

Надаю перевагу напису «Вхід заборонено», а не «Виходу немає».

Людина має перевагу над машиною, адже може продатися сама.

А що би було, якби Бог зробив із ребра Адама іншого Адама?

А, може, щастя ховається під якимось псевдонімом?

Чи я атеїст? Одному Богу відомо.

Диявол не спить із ким-небудь.

Ми все ближче до того, аби відкрити Бога за допомогою науки. Тоді мені буде страшно за Його долю.

Чоловікам більше подобаються гарні жінки, ніж розумні, адже їм простіше дивитися, ніж думати.

Не обіцяйте собі надто багато після кінця світу.

Огрядні живуть менше. Але їдять довше.

Життям треба пройти із гідно примруженим оком, засвідчивши таким чином незнаному творцеві, що ми оцінили його добірний жарт, який він учинив, покликавши нас на цей світ.

Вони настільки зблизилися, що вже не було місця для жодних почуттів.

Потрібно багато років, аби знайти друга, й достатньо хвилини, аби його втратити.

Багато речей так і не з’явилися через те, що не вдалося придумати їм назву.

Усе минає, навіть найдовша змія.

Із чого ти створений залежить від генетики, у що перетворишся – від політики.

Мрія тиранів – залишити громадян без голови, але дозволити їм жити.

Молотом можна вбити людину. І серпом можна вбити. А що ж тоді говорити про серп і молот!

Коли б євангелісти ожили, то отримали би такі відрахування за свої Євангелія, що запросто змогли б на землі влаштувати Царство Боже.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАГДАЛЕНА ТУЛЛІ – Є НАДІЯ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ГЕНРИК СЕНКЕВИЧ – РЕАЛІЗОВАНИЙ ПИСЬМЕННИК

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КОЖЕН ІЗ НАС – ДИТИНА КОХАНОВСЬКОГО

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АНДЖЕЙ СТАСЮК – ДИВО ПІЗНАННЯ ЖИТТЯ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВСЕСВІТ СТАНІСЛАВА ЛЕМА

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КНИГИ ОЛЬГИ ТОКАРЧУК

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: У ЙОГО КНИЖКАХ ЗНАЙДЕШ НАЙВАЖЛИВІШЕ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ТАДЕУШ РУЖЕВИЧ – ТРЕБА ПРОСТО ЧИТАТИ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЮЗЕФ ЛОБОДОВСЬКИЙ – БУНТІВНИК ЗА ВЛАСНИМ БАЖАННЯМ