ABC польської культури: Звертайся до Леца
Статті

«Жити дуже шкідливо. Хто живе, той помирає», – писав Станіслав Лец. Його короткі, влучні й яскраві думки часто зринають у наших розмовах, але зазвичай ми забуваємо про автора цих висловів.

Я сам зіткнувся з ними під час навчання в ліцеї. Ми розважалися ними на перервах і дорогою зі школи додому.

6 березня минуло 110 років із дня народження Станіслава-Єжи Леца, «Незачесані думки» якого належать до класики польської літератури. Станіслав Лец (справжнє ім’я Станіслав-Єжи де Туш-Летц) родом із єврейської сім’ї. Він був поетом, сатириком, афористом і перекладачем німецької літератури. Своє прізвище змінив на Лец, адже на івриті це слово означає дотепного пересмішника, який те, що бачить, представляє на свій манер.

Станіслав Лец народився у Львові, навчався в цьому місті, а згодом у Відні. Вивчав польську мову та літературу, пізніше право.

Повороти його долі надзвичайно цікаві, вони могли би стати канвою для захопливого фільму про долю особистостей під час Другої світової війни, гітлеризму, сталінізму й «веселого бараку» ПНР.

Лец за зразок своїх висловлювань взяв форму древніх сентенцій. Вони стали влучними коментарями до часу, в який він жив, до суспільних явищ, людської поведінки, політики й еротики. «Незачесані думки» побачили світ у 1957 р., а «Нові незачесані думки» – в 1964 р. Їх переклали багатьма мовами.

Станіслав Єжи Лец не повчав людей, не займався моралізаторством – лише вказував на парадокси людського існування й людських вад. Його думки не перестають дивувати саркастичною чіткою логікою. Вони викликають посмішку. Несуть прекрасне почуття гумору. В них, як у дуже хорошому фільмі, немає зайвих слів. Зате є досвід людини, яка вже сотні років бореться із життям, смертю, земною долею і загадками існування.

Лец, як багато письменників до і після нього, знав, що людина чванлива, властолюбна, егоїстична, боягузлива і брехлива. В неї багато вад, але вона прагне бути кращою, старається, працює над собою. Його думки стосуються цих негативних рис людини та її прагнень належати до ангелів, які ходять по небесах, хоча й ув’язнені в тілі.

Він був ліваком, раціоналістом, проте вірив у магію числа 22. І це число, як він усім говорив, постійно повторювалося в його житті. Залишався вірним своїм думкам – несподіваним, сповненим парадоксами й гумором. Почуття гумору зберіг до кінця. Вже лежачи на смертному ложі, в лікарні, коли йому принесли на вичитку книгу, сказав: «Не можу зробити коректуру, я зайнятий виключно помиранням».

Помер Лец 7 травня 1966 р., через 22 роки після втечі з гітлерівського табору смерті в Тернополі. Його поховали на Військовому цвинтарі Повонзки у Варшаві. На надгробній плиті викарбуваний його афоризм: «Нелегко жити після смерті. Часом на це треба витратити все життя».

Звертаймося час від часу до думок, афоризмів і фраз Станіслава Єжи Леца, бо це того варте.

JerzyLec knyhy

Вєслав ПІСАРСЬКИЙ,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

22 незачесані думки Станіслава Єжи Леца:

Бездумність убиває. Інших.

Любов до своєї Батьківщини не знає чужих кордонів.

Совість у нього була чиста. Він нею не користувався.

Надаю перевагу напису «Вхід заборонено», а не «Виходу немає».

Людина має перевагу над машиною, адже може продатися сама.

А що би було, якби Бог зробив із ребра Адама іншого Адама?

А, може, щастя ховається під якимось псевдонімом?

Чи я атеїст? Одному Богу відомо.

Диявол не спить із ким-небудь.

Ми все ближче до того, аби відкрити Бога за допомогою науки. Тоді мені буде страшно за Його долю.

Чоловікам більше подобаються гарні жінки, ніж розумні, адже їм простіше дивитися, ніж думати.

Не обіцяйте собі надто багато після кінця світу.

Огрядні живуть менше. Але їдять довше.

Життям треба пройти із гідно примруженим оком, засвідчивши таким чином незнаному творцеві, що ми оцінили його добірний жарт, який він учинив, покликавши нас на цей світ.

Вони настільки зблизилися, що вже не було місця для жодних почуттів.

Потрібно багато років, аби знайти друга, й достатньо хвилини, аби його втратити.

Багато речей так і не з’явилися через те, що не вдалося придумати їм назву.

Усе минає, навіть найдовша змія.

Із чого ти створений залежить від генетики, у що перетворишся – від політики.

Мрія тиранів – залишити громадян без голови, але дозволити їм жити.

Молотом можна вбити людину. І серпом можна вбити. А що ж тоді говорити про серп і молот!

Коли б євангелісти ожили, то отримали би такі відрахування за свої Євангелія, що запросто змогли б на землі влаштувати Царство Боже.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАГДАЛЕНА ТУЛЛІ – Є НАДІЯ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ГЕНРИК СЕНКЕВИЧ – РЕАЛІЗОВАНИЙ ПИСЬМЕННИК

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КОЖЕН ІЗ НАС – ДИТИНА КОХАНОВСЬКОГО

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АНДЖЕЙ СТАСЮК – ДИВО ПІЗНАННЯ ЖИТТЯ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВСЕСВІТ СТАНІСЛАВА ЛЕМА

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КНИГИ ОЛЬГИ ТОКАРЧУК

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: У ЙОГО КНИЖКАХ ЗНАЙДЕШ НАЙВАЖЛИВІШЕ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ТАДЕУШ РУЖЕВИЧ – ТРЕБА ПРОСТО ЧИТАТИ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЮЗЕФ ЛОБОДОВСЬКИЙ – БУНТІВНИК ЗА ВЛАСНИМ БАЖАННЯМ

 

Схожі публікації
АВС польської культури: травень, гітари і «Hey, Joe»
Статті
Міста ми впізнаємо завдяки цікавим пам’яткам. Проте Вроцлав має ще одну власну візитівку – травневе гітарне дійство, яке понад два десятиліття приваблює тисячі музикантів із Польщі й усього світу.
22 травня 2026
АВС польської культури: Сергіуш Пясецький – письменник, контрабандист і шпигун
Статті
Якби нам потрібно було знайти постать, чия біографія могла би лягти в основу сюжету касового бойовика, то Сергіуш Пясецький став би чудовим вибором.
08 травня 2026
АВС польської культури: Ян Бжехва − не тільки для дітей
Статті
Ян Бжехва − це постать, яка є доказом того, що можна бути одночасно серйозним юристом і несерйозним майстром пера. До того ж майстром настільки серйозно несерйозним, що й досі діти у всій Польщі вчать його вірші швидше, ніж таблицю множення, а дорослі декламують їх із підозрілим блиском ностальгії в очах.
20 квітня 2026
АВС польської культури: Гелена Моджеєвська – полька, яка підкорила Америку
Статті
Вона народилася 12 жовтня 1840 р. у Кракові. Як акторка досягла успіху, про який мріє кожен, хто виходить на сцену театру й постає перед об’єктивом камери. Вона підкорила Америку, проте ніколи не забувала про свою Батьківщину, до якої постійно поверталася протягом усього життя.
08 квітня 2026
АВС польської культури: Ева Россано – гармонія бронзи і скла
Статті
Ева Россано – одна з найцікавіших постатей сучасного польського мистецтва. Її скульптури розповідають про силу і крихкість людини, існування і проминання. Частина її робіт – з бронзи, яка символізує важкий тягар і гніт драматичної історії людини, а частина – зі скла, яке уособлює світло і яскравість прекрасних досягнень людства. Художниця також малює картини і знімає короткометражні фільми.
13 березня 2026
АВС польської культури: Люди гір. Ванда Руткевич і Єжи Кукучка
Статті
Люди гір не пов’язані виключно з географією чи меншими й більшими висотами, від яких у пересічної людини паморочиться в голові. Їх характеризує певний спосіб мислення, внутрішній ландшафт, межі якого окреслюються не мапою, а відвагою і страхом, впертістю і сумнівом, а ще самотністю.
06 лютого 2026
АВС польської культури: «Wratislavia Cantans» – Вроцлав співає вже 60 років!
Статті
Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.
22 січня 2026
АBC польської культури: На різдвяному столі
Статті
Історія, традиції та культура кожного народу – це також кухня, зокрема страви, які подають на святковий стіл. У Польщі це особливо помітно під час Святвечора, коли на білій скатертині з’являються страви, які, попри ледь помітні вдосконалення або дивні й не завжди продумані зміни, залишаються носіями пам’яті про минулі часи, вірування і навіть те, як мислили наші предки.
23 грудня 2025
АВС польської культури: «Алло, алло, Польське радіо Варшава!»
Статті
Хто б міг подумати, що Польське радіо з нами вже 100 років! Я можу уявити собі життя без телебачення, але без радіо – аж ніяк. Воно завжди було поруч. Я належу до тих людей, які були пов’язані з Програмою ІІІ Польського радіо, із сатиричною програмою «60 хвилин на годину», що виходила в ефір у 1974–1981 рр., та з «Хіт-парадом Програми ІІІ» Марека Нєдзвєцького, який транслювали в 1982–2020 рр.
12 грудня 2025