Польські фразеологізми: Як вам не соромно
Статті

Я наївно міркую, що в цьому великому світі десь існує межа людській жадібності до грошей, бар’єр ментальної та матеріальної порядності, порушення якого є справою навіть не цинічною, а просто ганебною.

У нормальні часи володіння мільйонами, мільярдами чи навіть більйонами доларів, євро, фунтів чи будь-якої іншої валюти (аби тільки вона мала якусь вартість) фізичними особами чи компаніями не цікавить мене, хіба що це безпосередньо впливає на мій добробут.

 Проте у воєнні часи підтримка своїми інвестиціями або бізнесом бандитів, які напали на вільну країну, стає, на мою думку, ганебною та гідною осуду. Коли я чую, що відома мережа не покине ринку агресора, бо її кратні прибутки можуть стати трохи меншими, мені стає погано.

У якому місці акціонери дійдуть до стіни в накопиченні величезних доходів? Що вони мають побачити, які фото і відео замордованих людей чи масових могил їм треба показати? Кого вони мають почути, щоби врешті опритомніти і сказати: «Досить! Ми не співпрацюємо з убивцями»? Які криваві ролики з війни в Україні потрібно представити на вишуканій, повній «ен» і «он», зустрічі представників спортивних асоціацій, щоб вони не кидали фохів, почувши звістку, що на кортах Уїмблдону не гратимуть російській тенісисти?

І коли я чую деяких спортивних діячів, які сидять у своїх зручних кріслах в елегантних і надзвичайно дорогих кабінетах та ллють крокодилячі сльози над бідненькими російськими спортсменами, які не мають змоги виступити на тих чи тих змаганнях всесвітнього формату, то перед моїми очима постають імена: 22-річний кікбоксер Євген Звонок – загинув у Чернігові, 20-річний біатлоніст Євген Малишев – загинув, захищаючи Україну, 21-річний гравець ФК «Карпати» Львів Віталій Сапило – загинув у передмісті Києва, колишній гравець «Кривбасу» з Кривого Рога Володимир Колесник – смертельно поранений під Авдіївкою, заслужений тренер із велосипедного спорту – загинув під час атаки росіян на Суми.

І як під кальку з’являються імена тих, хто загинув 80 років тому, які перегукуються з теперішньою ситуацією:

Януш Кусоцінський – олімпійський чемпіон у Лос-Анджелесі на дистанції 10 000 м. Розстріляний німцями в Пальмірах у рамках так званої АБ-акції.

Томаш Станкевич – олімпійський чемпіон із велотрекового спорту в Парижі. Розстріляний німцями 21 червня 1940 р. у Пальмірах у рамках так званої АБ-акції.

Станіслав Урбан – олімпійський віцечемпіон із веслярського спорту в Лос-Анджелесі. Убитий навесні 1940 р. у Катині.

Едмунд Янковський – бронзовий медаліст із веслярського спорту в Амстердамі. Розстріляний 1 листопада 1939 р. у Долині смерті в Бидгощі.

Здзіслав Кавецький – олімпійський віцечемпіон із кінного спорту в Берліні. Убитий навесні 1940 р. у Катині.

Владислав Карась – бронзовий олімпійський медаліст зі стрілецького спорту. Розстріляний німцями в Магдаленці 28 травня 1942 р.

Тадеуш Соколовський – наїзник, олімпієць. Десантник-«тихотемний». Убитий гестапо 6 лютого 1943 р.

Юзеф Нойі – багаторазовий чемпіон Польщі з бігу на довгі дистанції, олімпієць. Убитий у 1943 р. в Аушвіці. Перед цим кілька разів відмовлявся визнавати себе фольксдойчем.

Лейзор Шрайбман – плавець, олімпієць. Загинув у Варшавському гетто.

Роман Бохенський – плавець, олімпієць. Убитий, найімовірніше, в 1940 р. у Старобільську.

Войцех Бурса – стрілець, олімпієць. Убитий совєтами в 1940 р. у Катині.

Юзеф Білевський – легкоатлет, олімпієць. Убитий совєтами в Катині.

Фелікс Жубер – легкоатлет, олімпієць. Був ув’язнений у Павяку, а потім розстріляний німцями в Пальмірах у рамках так званої АБ-акції.

І ще в цьому параді сорому – репліка Олександра Домогарова, славнозвісного Богуна з фільму Єжи Гофмана «Вогнем і мечем». В Instagram відбувся такий обмін думками між ним та однією з користувачок. «Богуне, ти ж козак! Український козак! Зупиніть Путіна!» – написала фанатка. Актор відповів: «Слава Росії! По-перше, я – татарин, а по-друге, я – росіянин. І лапи геть від Росії!»

Ну що ж, у цій ситуації красуня Гелена Курцевичівна точно не кидалася би йому в обійми, а кількість численних прихильниць актора, надіюсь, зменшилася до нуля.

Кратні прибутки (krociowe zyski) – гіперприбутки, величезні суми.

Дійти/добратися до стіни (dojść/dotrzeć do ściany), тобто досягнути межі якоїсь діяльності, не мати можливості більше нічого зробити.

Бути «ен» і «он» (być ę i ą) – бути надмірно ґречним або навіть манірним.

Кидати фохи (rzucać fochy), тобто ображатися через будь-яку дурницю.

,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
Польські фразеологізми: «Рускій мір»
Статті
Оскільки російські війська напали на Україну, несучи, крім смерті та руйнування, «рускій мір», користувачі не могли залишити цей зворот без жодної уваги. Війна триває на багатьох фронтах, зокрема у площині інформації та медійних коментарів, тому меми, які заполонили мережу, теж стали зброєю в боротьбі з агресором.
23 травня 2022
Польські фразеологізми: Це не вміщається в голові
Статті
Триває XXI століття. Люди освоюють космос, у складному світі природи виявляють закони і принципи, які ним керують, і використовують їх на благо соціуму. Працюють над вакцинами, ліками, сучасними технологіями і ламають собі голови над тим, щоб життя на Землі стало безпечнішим, тривалішим і кращим.
14 квітня 2022
Польські фразеологізми: Українські вареники
Статті
Є у Кракові один ринок, він називається Імбрамівською площею, там можна придбати різноманітні делікатеси. Щоправда, відвідування його осушує гаманець просто в космічному темпі, адже ціни там інколи астрономічні. Але якщо нам хочеться неабияк побалувати своє піднебіння і відчути справжнє небо в роті, то від великого дзвону ми можемо дозволити собі таке невеличке божевілля.
08 березня 2022
Польські фразеологізми: Річниці
Статті
Красно прошу, щоби хтось нарешті благоволив мені пояснити як чотирирічній дитині, чому люди захоплюються тими річницями. Заходжу в голову: які ж то чари, тобто яке приховане значення, містять у собі так звані круглі дати?
17 лютого 2022
Польські фразеологізми: Азартні люди
Статті
Любите ризикнути, поставити все на одну карту? Бо я так. Не вкриваючись рум’янцем, зізнаюся без недомовок, що в мене душа азартної людини. Мене манить невідоме й дещо примарне. Цей сплеск емоцій, цей адреналін, коли серце гупає, а по спині бігають мурашки, – це просто кайф!
04 лютого 2022
Польські фразеологізми: Чари зими
Статті
Пам’ятаю, коли я була ще в дуже безвідповідальному віці, однією з найбільших атракцій зими, як багато моїх так само малотямущих ровесників, вважала смоктання бурульок, які спокійненько звисали з покритим інієм гілок.
18 січня 2022
Польські фразеологізми: Чотири пори року
Статті
Напевно, можна ризикнути сформулювати тезу, що «Чотири пори року» Антоніо Вівальді – це один із найпопулярніших і найбільш упізнаваних творів усіх часів і народів. Цей цикл із чотирьох скрипкових концертів впадає у вухо і закарбовується в пам’яті з надзвичайною легкістю.
27 грудня 2021
Польські фразеологізми: Чоловіки і квіти
Статті
Розкішні букети, оберемки пахучого зілля, вишукані композиції або класичні великі окремі квіти – насправді все одно, який віхоть ми отримаємо. Кожного разу такий вияв уваги дарує нам, жінкам, радість і приємність.
17 грудня 2021
Польські фразеологізми: Що при дорозі стоїть?
Статті
Опудало на одній нозі в дірявому капелюсі й поношеному макінтоші, яке лякає горобців та інше дрібне птаство, ми часто можемо побачити при дорозі. Така постать, що стоїть посеред поля вівса як соляний стовп, усе ж не єдиний об’єкт, який водій може помітити крізь лобове скло.
03 грудня 2021