Польські фразеологізми: Як вам не соромно
Статті

Я наївно міркую, що в цьому великому світі десь існує межа людській жадібності до грошей, бар’єр ментальної та матеріальної порядності, порушення якого є справою навіть не цинічною, а просто ганебною.

У нормальні часи володіння мільйонами, мільярдами чи навіть більйонами доларів, євро, фунтів чи будь-якої іншої валюти (аби тільки вона мала якусь вартість) фізичними особами чи компаніями не цікавить мене, хіба що це безпосередньо впливає на мій добробут.

 Проте у воєнні часи підтримка своїми інвестиціями або бізнесом бандитів, які напали на вільну країну, стає, на мою думку, ганебною та гідною осуду. Коли я чую, що відома мережа не покине ринку агресора, бо її кратні прибутки можуть стати трохи меншими, мені стає погано.

У якому місці акціонери дійдуть до стіни в накопиченні величезних доходів? Що вони мають побачити, які фото і відео замордованих людей чи масових могил їм треба показати? Кого вони мають почути, щоби врешті опритомніти і сказати: «Досить! Ми не співпрацюємо з убивцями»? Які криваві ролики з війни в Україні потрібно представити на вишуканій, повній «ен» і «он», зустрічі представників спортивних асоціацій, щоб вони не кидали фохів, почувши звістку, що на кортах Уїмблдону не гратимуть російській тенісисти?

І коли я чую деяких спортивних діячів, які сидять у своїх зручних кріслах в елегантних і надзвичайно дорогих кабінетах та ллють крокодилячі сльози над бідненькими російськими спортсменами, які не мають змоги виступити на тих чи тих змаганнях всесвітнього формату, то перед моїми очима постають імена: 22-річний кікбоксер Євген Звонок – загинув у Чернігові, 20-річний біатлоніст Євген Малишев – загинув, захищаючи Україну, 21-річний гравець ФК «Карпати» Львів Віталій Сапило – загинув у передмісті Києва, колишній гравець «Кривбасу» з Кривого Рога Володимир Колесник – смертельно поранений під Авдіївкою, заслужений тренер із велосипедного спорту – загинув під час атаки росіян на Суми.

І як під кальку з’являються імена тих, хто загинув 80 років тому, які перегукуються з теперішньою ситуацією:

Януш Кусоцінський – олімпійський чемпіон у Лос-Анджелесі на дистанції 10 000 м. Розстріляний німцями в Пальмірах у рамках так званої АБ-акції.

Томаш Станкевич – олімпійський чемпіон із велотрекового спорту в Парижі. Розстріляний німцями 21 червня 1940 р. у Пальмірах у рамках так званої АБ-акції.

Станіслав Урбан – олімпійський віцечемпіон із веслярського спорту в Лос-Анджелесі. Убитий навесні 1940 р. у Катині.

Едмунд Янковський – бронзовий медаліст із веслярського спорту в Амстердамі. Розстріляний 1 листопада 1939 р. у Долині смерті в Бидгощі.

Здзіслав Кавецький – олімпійський віцечемпіон із кінного спорту в Берліні. Убитий навесні 1940 р. у Катині.

Владислав Карась – бронзовий олімпійський медаліст зі стрілецького спорту. Розстріляний німцями в Магдаленці 28 травня 1942 р.

Тадеуш Соколовський – наїзник, олімпієць. Десантник-«тихотемний». Убитий гестапо 6 лютого 1943 р.

Юзеф Нойі – багаторазовий чемпіон Польщі з бігу на довгі дистанції, олімпієць. Убитий у 1943 р. в Аушвіці. Перед цим кілька разів відмовлявся визнавати себе фольксдойчем.

Лейзор Шрайбман – плавець, олімпієць. Загинув у Варшавському гетто.

Роман Бохенський – плавець, олімпієць. Убитий, найімовірніше, в 1940 р. у Старобільську.

Войцех Бурса – стрілець, олімпієць. Убитий совєтами в 1940 р. у Катині.

Юзеф Білевський – легкоатлет, олімпієць. Убитий совєтами в Катині.

Фелікс Жубер – легкоатлет, олімпієць. Був ув’язнений у Павяку, а потім розстріляний німцями в Пальмірах у рамках так званої АБ-акції.

І ще в цьому параді сорому – репліка Олександра Домогарова, славнозвісного Богуна з фільму Єжи Гофмана «Вогнем і мечем». В Instagram відбувся такий обмін думками між ним та однією з користувачок. «Богуне, ти ж козак! Український козак! Зупиніть Путіна!» – написала фанатка. Актор відповів: «Слава Росії! По-перше, я – татарин, а по-друге, я – росіянин. І лапи геть від Росії!»

Ну що ж, у цій ситуації красуня Гелена Курцевичівна точно не кидалася би йому в обійми, а кількість численних прихильниць актора, надіюсь, зменшилася до нуля.

Кратні прибутки (krociowe zyski) – гіперприбутки, величезні суми.

Дійти/добратися до стіни (dojść/dotrzeć do ściany), тобто досягнути межі якоїсь діяльності, не мати можливості більше нічого зробити.

Бути «ен» і «он» (być ę i ą) – бути надмірно ґречним або навіть манірним.

Кидати фохи (rzucać fochy), тобто ображатися через будь-яку дурницю.

,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Тадко-неїжко і Кокошка-смакошка
Статті
Їжа, попри те, що тема здається надзвичайно приємною, все ж таки з якихось таємничих, мабуть позаземних, причин розділяє людей. Більше, хоч це й видається єрессю, ніж політика. Як приклад можемо навести запитання, чи суп має бути з макаронами чи картоплею.
11 березня 2026
Польські фразеологізми: Кіндерштуба
Статті
Гарним вихованням, як раніше рідкісною порцеляною, зараз користуються переважно з особливої нагоди. Від великого дзвону. Колись вона стояла в меблевій стінці, на виду і боронь Боже торкнутися її без причини – тільки не розбити б.
20 лютого 2026
Польські фразеологізми: Закон джунглів, або Сильнішому можна більше
Статті
Закон джунглів звучить як щось дуже відсторонене, екзотичне, що належить до світу ліан, іклів та пазурів. Воно асоціюється з документальним фільмом про природу, в якому Кристина Чубувна незвичайним голосом пояснює, чому антилопа щойно програла в брутальній сутичці свою життєву суперечку з левом.
30 січня 2026
Польські фразеологізми: Гроші, викинуті в болото
Статті
У польській мові існує фразеологічний зворот настільки місткий, що в нього можна запхати державний бюджет, кілька невдалих інвестицій і один дуже дорогий кавовий автомат, який купили, бо був на акції, а пізніше виявилося, що цим рішенням ми поцілили як кулею в огорожу. Йдеться, звісно, про класику жанру: гроші, викинуті в болото.
21 січня 2026
Польські фразеологізми: Сміття в польській мові
Статті
Відкриваю холодильник, а там… брекфест тайм. Виходжу на прогулянку і чую, як сусідка кричить до собаки: «Кам ін, Люсі, йдемо в хату!» Вмикаю телевізор, а там усенька польська мова намагається відчайдушно пригадати, чим же вона є. І я її абсолютно не звинувачую.
05 січня 2026
Польські фразеологізми: Ніс на квінту, або Непросте мистецтво нарікання
Статті
Неймовірно, що людство дійшло до етапу польотів у космос, розумних будинків і пристроїв, які, немов велике гумове вухо, вміють підслуховувати наші розмови, щоб потім ні з грушки ні з петрушки запропонувати нам «ідеальний пилосос на знижці». Водночас воно не може приборкати однієї винятково примітивної сили природи – здатності нарікати.
16 грудня 2025
Польські фразеологізми: Позички, або Як найшвидше втратити друзів
Статті
«Позич мені сотню – як бабцю люблю, віддам завтра». Ця на перший погляд невинна фраза і прохання, яке в ньому міститься, в історії людства розпочали більше трагедій, ніж греко-перські війни, невдалі побачення та всі ремонти, разом узяті.
02 грудня 2025
Польські фразеологізми: Мистецтво хом’ячити
Статті
Час від часу в кожній людині прокидається глибоко прихований ген, який відповідає за накопичення запасів. І немає найменшого значення, чи ми хочемо запхати до стелі домашню комору, бо ж невблаганно наближається зима, чи потрапили на розпродаж макаронів або щецінського паприкажа*.
14 листопада 2025