Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
Газету можна отримати в польських товариствах Волинської, Рівненської та Тернопільської областей, а також прочитати в pdf-форматі на нашому сайті в Архіві PDF.
***
У Підгайцях на Тернопільщині відкрили меморіальні дошки видатним полякам, які народилися в цьому місті, – Єжи Хорубському та братам Тадеушу і Яну Ломницьким. Більше про це читайте на ст. 1.
«Бурковські. Село Зелений Гай». Ще рідні подумали: слава Богу, що якийсь Зелений Гай; може, там якісь дерева ростуть. Їх привезли, а там – цілина, немає нічого… Їх врятували місцеві казахи. Вони підказали, що через місяць вдарять морози, випаде сніг і, щоб не замерзнути, потрібно вже копати землянки», – це фрагмент розповіді голови Товариства польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта Владислава Багінського про долю своєї родини. Запрошуємо на ст. 3–5.
Народився в Ковелі, жив у Луцьку і був чемпіоном Великобританії та Австралії з фехтування. Ольгерд Порембський був теж в’язнем ГУЛАГу та солдатом Армії Андерса. Його батько, капітан Війська Польського Адольф Порембський, який у міжвоєнний період служив у Дубні, Рівному та Луцьку, став жертвою Катинського злочину. На ст. 6–7 читайте майже детективну історію про те, як вдалося пов’язати Ольгерда Порембського з Волині та Ольгерда Поребського з Великобританії.
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. На ст. 10–11 пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з ним.
«Народи, які не дбали про те, щоб чисто і ясно писати, не відзначалися в образотворчих мистецтвах; навіть у ремеслах вони не досягли помітного прогресу або принаймні цей прогрес не відповідав вкладеним у нього зусиллям», – це фрагмент трактату Алойзія Фелінського «Опис способу, як мають проводитися уроки польської літератури в Кременці». На ст. 12–13 ми публікуємо заключну його частину.
Режисер Януш Маєвський народився у Львові. Він виїхав із цього містa в 1944 р., але постійно повертався до нього у своїй творчості. Саме тут у його серці зародилася любов до кіно. Ще в шкільні роки він виготовив із взуттєвої коробки і старих лінз проєктор, за допомогою якого показував на стіні малюнки із пригодами «Козлика Матолка». Запрошуємо на ст. 14.
У сьогоднішньому номері також:
– про плани впорядкування території біля Залу камерної та органної музики в Рівному – костелу Святого Антонія (ст. 2),
– про реколекції в Збаражі та перегринацію фігури Архангела Михаїла з гори Гаргано (ст. 8),
– пожежні автомобілі для українських вогнеборців (ст. 9),
– про впорядкування кладовища у Пшебражі членами Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської (ст. 9).
Приємного читання!
І при нагоді бажаємо спокійного Великодня всім, хто святкує його в цю неділю!
***
Проєкт фінансує Канцелярія голови Ради міністрів РП у рамках конкурсу «Полонія та поляки за кордоном 2023». Публікації відображають лише погляди автора/авторів і не представляють офіційну позицію Канцелярії голови Ради міністрів РП. Проєкт «Польська медійна платформа – Україна 2023–2025» реалізує фундація «Свобода і демократія».
