У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про обстріли росіянами українських міст, голодомори в історії України, які торкнулися також місцевих поляків, та про родину Лукомських із Рівного. Публікуємо теж новини з польських організацій.
Газету можна отримати в польських товариствах Волинської, Рівненської та Тернопільської областей, а також прочитати в pdf-форматі на нашому сайті в Архіві PDF.
***
Під час нещодавніх масованих російських обстрілів ракети та дрони долетіли до Луцька, Ковеля, Тернополя, Рівного та інших населених пунктів. На жаль, не обійшлося без людських жертв і руйнувань. Детальніше про це ми пишемо на ст. 3.
«У четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв голодоморів. Їх було три, проте Волинь зачепив тільки останній із них, 1946–1947 рр. Моя ж родина пережила всі три голоди», – пише Анатолій Оліх. Він нагадує читачам історію голодоморів у Радянській Україні та розповідає про долю своїх родичів. Більше про це читайте на ст. 1–3.
Із другого боку річки Вілії, по якій пробігав кордон між Польщею та Українською РСР, жили родичі Галини Бернацької. Коли після нападу Радянського Союзу на Польщу кордон фактично зник, рідні вмовили її перейти річку, щоб охрестити доньку в костелі в Острозі. «Мені було шість років. Це був 1940 р. Міст розібрали, але місцеві знали, де колись він ішов і де стояли опори», – каже донька Галини Валентина Лукомська з Рівного. Пізніше в костелі в Острозі вона вінчалася та хрестила своїх дітей. Сьогодні разом зі своєю донькою Людмилою Машлай ділиться з нами спогадами (ст. 5–7). У їхній родинній історії – радянські репресії, боротьба за повернення костелу в Рівному та трагедія сучасної війни: в березні цього року на війні з Росією загинув Андрій Машлай – син пані Людмили та внук пані Валентини.
Чеслав Жеребецький працював учителем у Торчині, а перед тим у Малій Глуші, Голобах і Луцьку. У 1940 р. НКВС засудив його до восьми років таборів. Його дружину Ірену, також учительку, совєти вислали до Казахстану. Подружжя вибралося з Радянського Союзу разом з Армією Андерса. Про кримінальну справу Чеслава Жеребецького можна прочитати на ст. 10–11.
Цьогоріч діти, які вивчають польську мову в суботньо-недільній школі при Товаристві польської культури на Волині імені Еви Фелінської, разом зі своїми вчителями мали неймовірні осінні канікули. Впродовж п’яти днів понад пів сотні учнів із Луцька, Горохова та Володимира завдяки проєкту «Експедиція «Польща» відпочивали в Малопольщі. Більше про це читайте на ст. 16.
У сьогоднішньому номері також:
– Ярема Ковальчук із Луцька – один із представників України на фіналі Декламаторського конкурсу імені Адама Міцкевича «Креси» в Білостоці (ст. 8);
– Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка на Волині організувало Дитячо-молодіжний фестиваль польської пісні (ст. 9);
– Ян Енглерт в «ABC польської культури» (ст. 14);
– подорож до Парижа 35 років тому в рубриці «Польські фразеологізми» (ст. 15);
– зустріч із польськими архітекторами (ст. 12) та режисером у Луцьку (ст. 14).
Приємного читання!
***
Проєкт фінансує Міністерство закордонних справ РП у рамках конкурсу «Полонія та поляки за кордоном 2023», оголошеного Канцелярією голови Ради міністрів РП. Проєкт «Польська медійна платформа – Україна 2023–2025» реалізує фундація «Свобода і демократія». Публікації відображають лише погляди автора/ів і не представляють офіційну позицію Міністерства закордонних справ РП.
