Пропонуємо вам продовження статті Марії Пісович «Попередники Крашевського на журналістській ниві Волині» із № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.

У першій її частині йшлося про концепції перших періодичних видань на Волині на початку ХІХ ст.

Ідеї видавати «Волинський щоденник», а згодом «Кременецький часопис» виношував Алойзій Фелінський, а після його смерті роботу над «Кременецьким часописом» продовжив отець Алойзій Осінський. Про те ці видання так ніколи й не вийшли друком.

Наступні потуги у справі видавання періодичної преси на Волині робив граф Олександр Ходкевич, який ще в 1836 р. планував заснувати у Млинові власний часопис. Проте це йому також не вдалося. Лише в 1841 р. у Городку біля Луцька Юзеф-Ігнацій Крашевський почав видавати альманах «Athenaeum»

Про це нижче у продовженні статті Марії Пісович.

***

Здавалося б, що після стількох невдач, після таких великих і даремних зусиль Волинь відмовиться від своїх планів і культурних намірів, зокрема від думки видавати часопис.

Тим часом, ніби всупереч усім негараздам та труднощам, на Волині вже втретє в цьому столітті виникає думка про створення часопису, дещо відмінного від «Волинського щоденника» та «Кременецького часопису», які так і не вийшли. Опікуватиметься цим граф Олександр Ходкевич, генерал Війська Польського, хімік, письменник, автор нині забутих трагедій, драм, романів і водночас дивак і фантазер, палко та жертовно відданий своїй Батьківщині та науці. Він давно виношував проєкт створення наукового видання. Це він привіз у Польщу перший літографічний прес і в себе вдома у Млинові⁵ друкував номери «Варшавської газети» і «Варшавського щомісячника», а в 1836 р., вже смертельно хворий, збирався із Юзефом Завадзьким⁶ узятися за видання часопису, «який матиме на меті тільки пропагування науки». Тому він просив Завадзького в листі, написаному у Млинові 30.11.1836 р.: «Відкрий мені свій задум і, може, Бог знову благословить зусилля ревних у пропагуванні наук і ремесел, пов’язаних із ними». Так він хотів після Листопадового повстання оживити видавничий рух і створити щось подібне до «Варшавського часопису» 1814 р.⁷, у створенні якого брав активну участь.

Олександр Ходкевич. Портрет 1822 р. Public domain

Ось таких попередників на журналістській ниві Волині мав Юзеф-Ігнацій Крашевський, коли в 1841 р. у Городку біля Луцька брався за видання «Athenaeum» – альманаху, присвяченого історії, філософії, літературі та мистецтвам. Мимоволі насувається питання, чи Крашевський знав про них? Варто зазначити, що проєкти створення часопису на початку ХІХ ст. на Волині не були йому чужими, а доказом цього є матеріали, що стосуються волинської журналістики, які залишилися після нього.

Якщо говорити про Ходкевича, то Крашевський добре його знав і цінував, а у своїх «Волинських вечорах» так писав про нього: «Навколо себе він розвивав і давав життя, будив до роботи, допомагав, заохочував, спонукав прикладом. Це одна з найкращих постатей свого часу, це гетьманський потомок, який, сховавши зброю у піхви, старався в новій галузі зробити щось для країни й запроваджувати нове життя. Ім’я Ходкевича повинно стояти на Волині поруч із ім’ям Чацького». Отож, виглядає більш ніж правдоподібно, що редактор «Athenaeum» знав також про видавничі задуми Ходкевича принаймні з 1836 р.

Проспект часопису «Athenaeum». Public domain

Тут потрібно зазначити, що Крашевський, який цікавився різноманітними проявами культурного життя Волині, знав своїх попередників на журналістській ниві і, редагуючи «Athenaeum», спирався на опрацьовані ними проєкти, користався творами тих авторів, які 20 роками раніше жертвували свої пера «Кременецькому часопису»⁸, що так і не побачив світ.

Цим усім можемо легко пояснити, чому альманах «Athenaeum» став часописом, який «був корисним різним класам жителів або принаймні служив переважній їхній кількості», часописом, який різноманітністю вмісту мав учити й розважати і, підбираючи завжди відповідний до описуваних предметів тон, міг догодити різноманітним смакам, розвиваючи добрий, а поганий картаючи і виправляючи». Ці слова, надруковані в 1821 р. у «Літературній газеті» про «Кременецький часопис», ми сміливо можемо віднести і до «Athenaeum», яке було своєрідним другим, покращеним і розширеним, варіантом «Волинського щоденника» і «Кременецького часопису».

Отож, лише в 1841 р. збулися прагнення Волині мати власний часопис, а Крашевський, віддаючи його читачам, здійснював також мрії Чацького, Фелінського, Осінського, Ходкевича і багатьох ревних людей, найбільшим бажанням яких було поширення світла в наших провінціях⁹.

***

Примітки:

5. Садиба Ходкевича на Волині, в Дубенському повіті, між Дубном і Луцьком.

6. Власник друкарні і книгарні у Вільнюсі та Варшаві, видавав перші томи поезій А. Міцкевича в 1822–1823 рр.

7. Йдеться про «Варшавський часопис», заснований восени 1814 р. Ю. Завадським, вільнюським типографом.

8. На шпальтах «Athenaeum» у 1842 р. Шимон Конопацький оприлюднив поетичний роман «Святий Станіслав». Крім нього, були опубліковані: Ярошевич у 1847 р. «Ревізія меж Городенської пущі», «Заповіт Боготориновича», «Дорогичин, історичний опис» і врешті в 1849 р. Юзеф Джевецький, друг Чацького, який долучився до розвитку Кременецького ліцею, надрукував безсторонньо написані «Мемуари».

9. Цитата зі звернення до професорів Кременецького ліцею 5.10.1820 р.

Опрацював і переклав Анатолій Оліх

***

Інші статті з циклу «Земля Волинська» можна прочитати тут.