Рівненсько-польські відносини: День народження Країни
Статті

Багато змінилося з часів Революції гідності в Україні. Позитивні зміни я спостерігала у прямому ефірі під час святкування 27-ї річниці Незалежності.

Ще до 2015 р. рівненськими вулицями ходили приземкуваті череваті міліціонери. Головні убори носили на потилиці, на ногах – елегантні весільні черевики (з довгими носками), часто в руці пакет із написом «BOSS» або «EКО маркет» (якщо службовець саме кудись ішов). Якщо ж хтось хоче сьогодні побачити справжній прогрес із нуля, повинен подивитися, як в Україні святкували День Незалежності.

По-перше, Київ і військовий парад. Я дочка офіцера, тож не можу байдуже пройти повз армію. А цього року було на що подивитися. Досягнення, варте медалі. Звісно, як завжди найкраще виглядали моряки. Нічого дивного – найгарніші мундири, білі й темно-сині кольори. Потім, це теж зрозуміло, – піхотні війська у світлому камуфляжі, в повному військовому спорядженні. Привабливим був теж окремий президентський полк імені гетьмана Богдана Хмельницького – елегантно і з шиком. Усі зразкові колони відібрано на п’ятірку. До мене дійшло, звідки взялося польське прислів’я «za mundurem panny sznurem» – «за мундиром дівчата юрбою». Потім показ техніки, але цього вже не прокоментую, бо в техніці не розуміюся. На вигляд була сучасною, прогресивною і переконливою.

По-друге, рівненський Майдан, який я бачила на власні очі. Весело й радісно. Більшість жителів у народному вбранні. Сім’ї з дітьми, молодь, концерти і ярмарки. Справжній день народження Країни.

Я занепокоїлася своєю дочкою, яка готується до приходу на цей світ і буде зростати в Україні. Мені буде важко конкурувати з тутешніми звичаями, аби виховати її полькою (хоча вона наполовину буде українкою). По-перше, поляки не ходять у народному вбранні, а переважно оглядають його в музеях. По-друге, що тут робити 11 листопада? Може й те, що поляки повернули собі свободу в місяці із запахом прілого листя і цвинтарних лампадок, не від нас залежало. Але те, що до найяскравіших подій Свята Незалежності в Польщі належать видовищні марші буйної молоді, яка нібито представляє «гордість нації», та вболівальницькі походи бритих гімнюків, що закінчуються киданням коктейлів Молотова у вітрини магазинів, – це вже наш, польський, «здобуток».

Цього року незалежній Україні виповнилося 27 років, а Польща саме святкує 100-річчя. Я вдома завжди була найменшою дитиною. Хто має старших братів і сестер, той знає, що вони повинні бути більш відповідальними, протоптати свій шлях, виховати батьків і зробити помилки, на яких молодші потім чогось навчаться.

Ми, поляки, маємо довшу історію незалежності, а на урок «свободи» ходимо аж із 1918 р. Рекомендую своєму народу, хоч він і незалежний уже 100 років, бути трохи скромнішим. Адже нічого на дається раз і назавжди. І, може, замість «встати з колін», запропоную спробувати подивитися на себе збоку, адже звідти часом краще видно, ніж згори.

Бажаю цього полякам із нагоди 100-ї річниці відновлення Незалежності, а з нагоди 27-го дня народження України, зичу Вам, Брати-Українці, аби Вам усміхнулася доля.

Слава Україні! Слава Польщі!

Ева МАНЬКОВСЬКА,
Українсько-польський союз імені Томаша Падури в Рівному
Фото: Олександр ХАРВАТ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: 10 РОКІВ ІСТОРІЇ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВІДЛИГА

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ЧАС ПОМСТИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: УЯВНИЙ БАНДЕРІВЕЦЬ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: НЕВИДИМІ КОРДОНИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: КИМ ТИ Є? СТАРИМ ПОЛЯКОМ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ДИКТАНТ-ШОУ «ПО-ПОЛЬСЬКЄМУ»

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: НА ГРАНИЦІ (ПРАВА)

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВОІСТИНУ БЕЗВІЗ!

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ДВА МІСЯЦІ СВОБОДИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ОРГАЗМ НА КОРДОНІ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВЕРНУТИСЯ ЧИ НЕ ВЕРНУТИСЯ – ОСЬ ПИТАННЯ

ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ: ШАНСИ ТА ЗАГРОЗИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВТОРГНЕННЯ ПОЛЯКІВ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ІКОНИ, ШАНСОНИ І ГОЛА БАБА

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ЗАЯВА АНТИПОЛЯКА

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: 100 ЛАЙКІВ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: РЯТУВАЛЬНИЙ КРУГ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ПРО ПРАПОР, ЯКИЙ (МЕНІ) ДЕСЬ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: КРАЩЕ БУТИ БАГАТИМ І ЗДОРОВИМ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ПОСТАРАЙМОСЯ НІЧОГО НЕ РОБИТИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ЯК Я СОБІ БАТЬКІВ ВИХОВАЛА

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: МУНДІАЛЬ ОЧИМА ЖІНОК

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ТЯЖКЕ ПРИМИРЕННЯ

Схожі публікації
Рівненсько-польські відносини: Трубін – (не) один
Статті
До завершення матчу «Бенфіка» – «Реал Мадрид» залишалася хвилина, а в мене було ще п’ять до планового відключення світла. Я думала, що так само планово піду спати, але подвиг Анатолія Трубіна порушив мій добовий ритм, тож я не могла заснути.
04 лютого 2026
Рівненсько-польські відносини: Спокійно, як на війні. Частина 1
Статті
Усі хочуть випити кави біля Ейфелевої вежі. Щоб було романтично і з видом на Париж. Я вже пила.
29 серпня 2024
Рівненсько-польські відносини: Тиждень ввічливості на дорозі
Статті
Присягаюся, ще тиждень тому я хотіла написати фейлетон про те, яке страшне життя в жінки і матері, водійки-польки в Україні, Польщі та у всьому світі.
24 березня 2021
Рівненсько-польські відносини: «AstraZeneca» – так я назвала би дочку
Статті
Дуже добре, що це не я повинна була винайти вакцину проти COVID-19. По-перше, це неабиякий моральний виклик, а по-друге, мистецтво поєднувати багато наукових дисциплін, необхідне для відкриттів, мені давалося б дуже важко.
22 березня 2021
Рівненсько-польські відносини: Дім для Вавельського дракона, або Інфраструктурний проєкт у Рівному
Статті
Чому саме поляки з Рівного мали б отримати від польської держави кошти на ремонт і оснащення свого осередку?
15 жовтня 2020
Рівненсько-польські відносини: Закінчення дивного навчального року
Статті
Готуючись до офіційного завершення 2019–2020 навчального року, яке цього разу відбулося онлайн, я роздумувала про те, яким був цей рік?
26 червня 2020
Рівненсько-польські відносини: Що показав фінал Інтелектуального тріатлону
Статті
Є такий Роберт Коженьовський – польський легкоатлет-ходун. На Олімпійських іграх у Барселоні в 1992 р. він долав дистанцію у 50 км. Спортсмен уже доходив до стадіону, коли суддя показав йому червону картку за неправильний крок. Коженьовського дискваліфікували, хоча він був найкращим.
02 червня 2020
Рівненсько-польські відносини: Пережити карантин
Статті
Здавалося б, під час карантину має вистачити часу на все. Я прочитала поради одного астронавта, який полетів на рік у космос, щоби вчені перевірили на ньому, як людина справляється з ізоляцією.
06 квітня 2020
Рівненсько-польські відносини: Як мене врятував В’ятрович
Статті
Дві топ-новини в українському інтернеті: перша цікава для споживачів газу, друга – для тих, хто подорожує Україною автобусом.
12 лютого 2020