«Фактично все життя моєї родини пов’язане з Луцьком», – наголошує 62-річний Леонід Пастрик, медик у третьому поколінні, член Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської.

Августа Едуардовича Козляковського в районний відділок НКВД доставили червоноармійці. Підставою для затримання й подальшого слідства послужило те, що чоловік був війтом.

Польська журналістка Катажина Корчак, предки якої зі сторони батька походять із Волинь, видала чергову книжку. У ній авторка знайомить читача з життям чотирьох поколінь родини Носсеків, чиї долі переплелися з історією Польщі та України.

16 березня помер Ернест Брилль, видатний поет, прозаїк, перекладач з ірландської, чеської та ідиш, кінокритик, журналіст, керівник Телевізійного театру. Він писав також ораторії, драми, спектаклі та мюзикли. Його пісні звучали з уст багатьох польських співаків. Творчість Брилля занурювалася в глибини польської та середземноморської душі, до центру культури, джерела якої сягають Біблії, Греції та Риму.

Протягом 16–25 квітня волонтери на чолі з Олексієм Златогорським із Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки впорядкували п’ять католицьких цвинтарів на Волині. Серед них – забуте кладовище у Трохимброді, яке відшукали в лісових нетрях.

«Мої предки, як і, мабуть, переважна більшість тодішніх польських родин, мали тяжку долю», – розпочинає свою родинну історію Олександр Радіца зі Здолбунова. «Волинському монітору» він розповідає про Голодомор на Хмельниччині, депортацію рідних углиб СРСР, Перше причастя матері з рук отця Серафима Кашуби та харцерство.

Я ходила в кіно. Погоджуюся, це не та новина, почувши яку світ затримає подих, а хтось вразливіший покриється рум’янцем. Справа досить буденна, а перегляд фільму, який сприймається як розвага, також, найімовірніше, ні в кого здивування не викличе.

У Палаці культури міста Луцька відбувся вечір у рамках благодійного проєкту «В єдності наша сила!» На сцені виступили творчі колективи кількох волинських національно-культурних товариств.

У СССР побутувало цинічне прислів’я: «Була б людина, а стаття знайдеться». Подейкують, що воно вийшло з уст самого Лаврентія Берії. Правда це чи ні, достеменно не відомо, але функціонери совєтських правоохоронних органів активно використовували цей принцип на практиці.

Пропонуємо увазі читачів заключну частину трактату Алойзія Фелінського «Опис способу, як мають проводитися уроки польської літератури в Кременці».