Віталій Дмитренко народився й мешкає в Луцьку. У шкільні роки, до закриття каплиці на колишньому католицькому кладовищі, прислужував міністрантом. Сьогодні він розповідає свою родинну історію – про предків із Хмельниччини, яких доля розкидала світом, пошук рідні за кордоном і дитинство в Луцьку.

«Здавалося, він був, є і буде», – говорить Ярослав Гурецький із Центру діалогу «Костюхнівка» про Анатолія Суліка – опікуна місць польської пам’яті, знавця Волині, історика й публіциста, якого друзі називали Духом Полісся. Сьогодні минає 10 років із дня його смерті.

Ще в ранньому дитячому віці я чула короткий віршик, який часто повторювали – задля кращого розуміння, а також для закарбування в пам’яті. Його цитували всі дорослі, а я та мої однолітки могли його відтворити із закритими очима вночі-опівночі.

Велику популярність серед польських глядачів йому принесли серіал «Королева Бона» та фільм «Епітафія для Барбари Радзивіллівни». Його незабутнім кінохітом стала комедія «Цісарсько-королівські дезертири», яка у швейківській манері розповідає історії солдатів різних національностей, що планують втечу з австро-угорської армії. В кінотеатрах стрічку подивилися понад 7 млн глядачів.

Як виявило слідство, Ольгерд Порембський кілька разів нелегально перетинав совєтсько-німецький кордон. Майже в кожному документі справи вказано, що він – син капітана польської армії.

«Польська культура увійшла в мою кров із самого дитинства. Наша родина ніколи не приховувала, що ми – поляки. Навіть не уявляю, щоб було інакше», – говорить Владислав Багінський, голова Товариства польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта.

Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»

Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.

Одне прислів’я, хтось сказав би, що воно напевно китайське, говорить: «Своїх друзів тримай близько себе, а ворогів ще ближче». Маючи на увазі власне благо, важко не погодитися з таким твердженням.

Пропонуємо увазі читачів другу частину трактату Алойзія Фелінського «Опис способу, як мають проводитися уроки польської літератури в Кременці».