Лікарня в Осові
Статті

Цей фоторепортаж я присвячую пам’яті мого покійного дядька – Станіслава Горошкевича з Омелянки.

У коморі в Горошкевичів була схована гвинтівка. Казимир Горошкевич бавився нею й випадково вистрілив. Тоді біля криниці знаходилися радянські партизани. Коли вони почули постріл, сказали, щоб зброю віддали їм або щоб будь-хто із синів вирушив із ними. Пішов Станіслав, бо був найстаршим. Він планував втекти додому разом зі зброєю, але не вийшло. Потрапив до мінерів Федоренка, які підривали колії. Однієї ночі Станіслав прийшов, поранений у живіт. Дідусь Людвик потайки завіз його до так званої лікарні в Осові. У 1940 р. совєти збудували барак, який служив за лікарню. Після приходу німців її закрили, але, коли  в 1942 р. розпочалася епідемія дизентерії, знову відкрили.

Коли з Великого Стидина приїхали шуцмани, Станіслав уже поправлявся. Ті витягнули його до лісу, хотіли примусити говорити. Вирізали пупок, прив’язали кишки до молодого граба і крутили Станіслава навколо, доки не вирвали йому нутрощі. Дідусеві розповів про це знайомий українець, який привіз шуцманів. Коли дядько ще був у лікарні, додому приїхали червоні партизани. Шукали його, бо боялися, що він видасть їхні таємниці німцям. Дванадцять разів дідусь одержав шомполом по спині, аж сорочка розлізлася на ньому, але не зізнався. Пізніше партизани повідомили йому: «Твій син Станіслав загинув на коліях». Зняли шапки, поклонилися й поїхали. Так дуже коротко можна розповісти цю історію.

Після того, як євреїв повели на смерть, Осова стояла ще деякий час недоторкана. Потім українці кинулися шукати золото, яке євреї нібито заховали по кутках, і розібрали всі будинки.

Осова. Тепер нічим не нагадує тієї єврейської.jpg

Осова. Тепер нічим не нагадує тієї єврейської

Церква в Осові.jpg

Церква в Осові

Цей мешканець Осови розповідав, як копав рів. Показує місце, де натрапив на людські останки з масових могил. Це були поховання солдатів часів Першої світової війни. На фото помітно обриси могил.jpg

Цей мешканець Осови розповідав, як копав рів. Показує місце, де натрапив на людські останки з масових могил. Це були поховання солдатів часів Першої світової війни. На фото помітно обриси могил

Ставимо хрест.jpg

Ставимо хрест

Напис на хресті.jpg

Напис на хресті

Освячення хреста у 2011 р.jpg

Освячення хреста у 2011 р.

Молитва біля хреста у 2013 р.jpg

Молитва біля хреста у 2013 р.

Текст і фото: Януш ГОРОШКЕВИЧ

P. S.: Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом: janusz-huta-stepanska@wp.pl.

***

Текст опублікований у рубриці «Шляхом волинських хрестів навколо Гути Степанської з Янушем Горошкевичем».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ВОЛИНЬ ЯК ХЛІБ НАСУЩНИЙ. ФОТО

ОМЕЛЯНКА – УРОЧИЩЕ КЛИМОВЕ

РОМАШКОВЕ, ГМІНА ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ГАЛИ В ГМІНІ АНТОНІВКА САРНЕНСЬКОГО ПОВІТУ

ХОЛОНЕВИЧІ – ЯМА СМЕРТІ

ГРАБІНА У ГМІНІ АНТОНІВКА

ХОЛОНЕВИЧІ – КРИНИЦЯ, ЯМА СМЕРТІ

ГУТА СКЛЯНА (МИДСЬКА) У ГМІНІ ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ПАРОСЛЯ У ГМІНІ АНТОНІВКА

ОМЕЛЯНКА БІЛЯ ГУТИ СТЕПАНСЬКОЇ

ОСТРІВКИ БІЛЯ ВИРКИ

ГУТА СТЕПАНСЬКА: ХРЕСТ «ІСУСЕ, ПОРЯТУЙ НАС»

ГУТА МИДСЬКА У ГМІНІ ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ТХОРИ У ГМІНІ ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ДВОРЕЦЬ БІЛЯ СТЕПАНЯ

ОБУРКИ ТРУСЕВИЧІВСЬКІ У ГМІНІ КОЛКИ

ВИРКA. МІСЦЕ КОСТЕЛУ ВОЗДВИЖЕННЯ СВЯТОГО ХРЕСТА

Схожі публікації
Хрест Горошкевичів у Гуті Степанській
Статті
1940 р., а потім 1942 р. були для Гути Степанської дуже скорботними. Черговий спалах епідемії дизентерії спустошив парафію, призвівши до смерті 40 дітей. Тоді помер менший брат мого тата, семилітній Владислав. Він був таким радісним, здавалося, що не помирає, а просто засинає.
19 березня 2019
Місце костелу Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській
Статті
Цей фоторепортаж присвячую пам’яті Міхала Савіцького, великого благодійника парафії Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській.
05 березня 2019
Кладовище Ворцелів у Степані
Статті
Кладовище Ворцелів було другим римо-католицьким цвинтарем у Степані. Перше знаходилося біля костелу. На обох здавна хоронили цілі покоління наших предків. Обидва цвинтарі тепер забудовані.
19 лютого 2019
Рафалівка в Сарненському повіті
Статті
Парафію в Рафалівці заснували в 1925 р. Тут збудували костел Святих Апостолів Петра і Павла та плебанію.
31 січня 2019
Колки на Стирі
Статті
Цей фоторепортаж я присвячую полякам і українцям, яких бандерівці спалили разом із костелом у Колках.
22 січня 2019
Католицьке кладовище в Сарнах
Статті
Католицьке кладовище в Сарнах зруйнували на початку 80-х років. Людські останки, захоронені на ньому, не знайшли вічного спочинку – історія порозкидала їх.
20 грудня 2018
Антонівка на Горині
Статті
Коли в 1903 р. імператор Росії наказав прокласти залізницю з Києва до Ковеля, історія Антонівки кардинально змінилася. Мале, бідне й усіма забуте село виграло в лотерею, зокрема, завдяки власнику Городця Камілю де Пурбе.
11 грудня 2018
Неруче у гміні Сильне
Статті
Цей фоторепортаж присвячую пам’яті Стефана Померанського з Галинувки.
26 листопада 2018
Кладовище у Вирці
Статті
Коли на місце кладовища у 2010 р. прибуло V паломництво колишніх парафіян, то на молебень прийшли й українці. У розмові одна зі старших жінок запитала: «А де ділися Красинкевичі зі Старої Зівки, наші сусіди? Знаєте щось про них?»
15 листопада 2018