Хрест «Ісусе, порятуй нас» в Омелянці біля Гути Степанської
Статті

Цей фоторепортаж я присвячую пам’яті Феліціана Горошкевича, якого в Омелянці називали американцем.

Жителі Омелянки, так само, як і Гути Степанської, у 1943 р. поставили перед селом хрест «Ісусе, порятуй нас», який повинен був захистити селян від неминучого нападу бандерівців. Установили його замість старого хреста, який багато років стояв тут. Колись через село пролягала дорога, яка вела до віддалених Колок та Олики, де продавали коней, пшеницю та всяку всячину. Неподалік хреста, що стояв біля лісу, своє господарство мав двоюрідний брат мого дідуся Людвіка – Феліціан Горошкевич. Мій дідусь протягом кількох років будував греблю через болота, яка скорочувала шлях від дому до села. Феліціан допомагав йому, як тільки міг. Однієї ночі Феліціан прийшов до мого дідуся з проханням допомогти йому. Той запряг коней і поїхав із ним. Відкопали з-під порогу вбитих євреїв, вивезли до лісу й поховали.

Феліціан був порядною, побожною і милосердною людиною. Після Першої світової війни повернувся зі США, побудував прекрасне господарство. Його коні були предметом заздрості господарів із найближчих околиць. Коли розпочалася Друга світова війна, не відмовив євреям, переховував їх у своїй стодолі. Надходила сувора осінь 1942 р. Євреї, котрі «мешкали» у Феліціанa, розсовували дошки, витягували солом’яні віхті та ховалися в криївці. Їх було близько 10–12 осіб, зокрема й діти.

Одного дня з Великого Стидина приїхали шуцмани й пішли прямо до криївки. Розстрілювали по черзі кожного, кого витягали. Феліціанa побили батогами й наказали йому закопати євреїв під порогом свого дому, що він зі своїми синами і зробив. Шуцмани заборонили йому викопувати тіла, погрожуючи смертю. Однак однієї ночі, через два тижні, Феліціан разом із моїм дідусем все ж їх викопав і поховав у лісі за хрестом. Лежать там на віки.

1. Колись через село пролягала дорога, яка вела до віддалених Колок та Олики.

Колись через село пролягала дорога, яка вела до віддалених Колок та Олики

2. Мій тато Щепан молиться біля придорожнього хреста, поставленого в 1943 р. в Омелянці. Фото зроблено у 2008 р.

Мій тато Щепан молиться біля придорожнього хреста, поставленого в 1943 р. в Омелянці. Фото зроблено у 2008 р.

3. Біля хреста.

Біля хреста

4. Відновлюємо хрест у 2009 р.

Відновлюємо хрест у 2009 р.

5. Відновлювати хрест допомагав пастор Петро Юрчук із Гути.

Відновлювати хрест допомагав пастор Петро Юрчук із Гути

6. Хрест освятив отець Микола Галуга з Гути Степанської.

Хрест освятив отець Микола Галуга з Гути Степанської

7. Лісник наказав зрізати дерева й кущі біля хреста, щоб вони його не закривали.

Лісник наказав зрізати дерева й кущі біля хреста, щоб вони його не закривали

8. Я та мій тато Щепан біля хреста в Омелянці у 2010 р.

Я та мій тато Щепан біля хреста в Омелянці у 2010 р.

Текст і фото: Януш ГОРОШКЕВИЧ

P. S.: Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом: janusz-huta-stepanska@wp.pl.

***

Текст опублікований у рубриці «Шляхом волинських хрестів навколо Гути Степанської з Янушем Горошкевичем».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ВОЛИНЬ ЯК ХЛІБ НАСУЩНИЙ. ФОТО

ОМЕЛЯНКА – УРОЧИЩЕ КЛИМОВЕ

РОМАШКОВЕ, ГМІНА ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ГАЛИ В ГМІНІ АНТОНІВКА САРНЕНСЬКОГО ПОВІТУ

ХОЛОНЕВИЧІ – ЯМА СМЕРТІ

ГРАБІНА У ГМІНІ АНТОНІВКА

ХОЛОНЕВИЧІ – КРИНИЦЯ, ЯМА СМЕРТІ

ГУТА СКЛЯНА (МИДСЬКА) У ГМІНІ ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ПАРОСЛЯ У ГМІНІ АНТОНІВКА

ОМЕЛЯНКА БІЛЯ ГУТИ СТЕПАНСЬКОЇ

ОСТРІВКИ БІЛЯ ВИРКИ

ГУТА СТЕПАНСЬКА: ХРЕСТ «ІСУСЕ, ПОРЯТУЙ НАС»

ГУТА МИДСЬКА У ГМІНІ ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ТХОРИ У ГМІНІ ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ДВОРЕЦЬ БІЛЯ СТЕПАНЯ

ОБУРКИ ТРУСЕВИЧІВСЬКІ У ГМІНІ КОЛКИ

ВИРКA. МІСЦЕ КОСТЕЛУ ВОЗДВИЖЕННЯ СВЯТОГО ХРЕСТА

ЛІКАРНЯ В ОСОВІ

КОЛОНІЯ СТИДИНСЬКA, ГМІНА ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ПІВБІДА БІЛЯ МАЛОГО СТИДИНА

ХОЛОНЕВИЧІ У ГМІНІ СИЛЬНЕ

ЛЯДИ БІЛЯ ГУТИ СТЕПАНСЬКОЇ

СТЕПАНЬ НА ГОРИНІ: МІСЦЕ КОСТЕЛУ СВЯТОГО АРХАНГЕЛА МИХАЇЛА

ЛЯДИ – МІСЦЕ ВІЧНОГО СПОЧИНКУ СТАНІСЛАВА БРУСИЛА

Схожі публікації
Хрест Горошкевичів у Гуті Степанській
Статті
1940 р., а потім 1942 р. були для Гути Степанської дуже скорботними. Черговий спалах епідемії дизентерії спустошив парафію, призвівши до смерті 40 дітей. Тоді помер менший брат мого тата, семилітній Владислав. Він був таким радісним, здавалося, що не помирає, а просто засинає.
19 березня 2019
Місце костелу Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській
Статті
Цей фоторепортаж присвячую пам’яті Міхала Савіцького, великого благодійника парафії Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській.
05 березня 2019
Кладовище Ворцелів у Степані
Статті
Кладовище Ворцелів було другим римо-католицьким цвинтарем у Степані. Перше знаходилося біля костелу. На обох здавна хоронили цілі покоління наших предків. Обидва цвинтарі тепер забудовані.
19 лютого 2019
Рафалівка в Сарненському повіті
Статті
Парафію в Рафалівці заснували в 1925 р. Тут збудували костел Святих Апостолів Петра і Павла та плебанію.
31 січня 2019
Колки на Стирі
Статті
Цей фоторепортаж я присвячую полякам і українцям, яких бандерівці спалили разом із костелом у Колках.
22 січня 2019
Католицьке кладовище в Сарнах
Статті
Католицьке кладовище в Сарнах зруйнували на початку 80-х років. Людські останки, захоронені на ньому, не знайшли вічного спочинку – історія порозкидала їх.
20 грудня 2018
Антонівка на Горині
Статті
Коли в 1903 р. імператор Росії наказав прокласти залізницю з Києва до Ковеля, історія Антонівки кардинально змінилася. Мале, бідне й усіма забуте село виграло в лотерею, зокрема, завдяки власнику Городця Камілю де Пурбе.
11 грудня 2018
Неруче у гміні Сильне
Статті
Цей фоторепортаж присвячую пам’яті Стефана Померанського з Галинувки.
26 листопада 2018
Кладовище у Вирці
Статті
Коли на місце кладовища у 2010 р. прибуло V паломництво колишніх парафіян, то на молебень прийшли й українці. У розмові одна зі старших жінок запитала: «А де ділися Красинкевичі зі Старої Зівки, наші сусіди? Знаєте щось про них?»
15 листопада 2018