Видимер у гміні Антонівка
Статті

Цей фоторепортаж присвячую солдатам Оборонної війни 1939 р., які, повертаючись переможеними, так і не дісталися до рідних домівок.

Організовані групи українців полювали на них. Їх убивали, грабували, били, над ними знущалися. Геноцид розпочався вже тоді. Вони вмирали страшною смертю. Відомим прикладом стало убивство семи солдатів, чиї тіла, зв’язані колючим дротом, витягли з Горині біля Янової Долини. Через Видимер проходила дорога; нею ішли побиті вояки, деякі в самих лише кальсонах, їм помагали чим могли, і вони йшли далі.

Видимер, розміщений біля Антонівки, поблизу німецького поста, який охороняв залізницю, тримався аж до кінця липня 1943 р. Упродовж кількох місяців у лісі коло села будували велике оборонне укриття, яке захистило від нападу все населення.

Після розгрому Гути Степанської сюди численною групою прибули втікачі, а разом із ними й поручник Коханський, який створював перший збройний відділ АК. Гутяни через кілька днів покинули Видимер і перебралися до Антонівки, звідки виїхали на роботи в Німеччину, частина вирушила на Полісся, під захист радянських партизан. Сьогодні важко відтворити тодішню ситуацію і причини, через які гутяни покинули село, але, думаю, жителі Видимера мали оманливу надію, що їм вдасться вціліти. Проте невдовзі й Видимер перестав існувати.

2. Хрест у Видимері.

Хрест у Видимері

3. Паломники з Польщі біля хреста. Десь тут поблизу була школа.

Паломники з Польщі біля хреста. Десь тут поблизу була школа

4. Напис на хресті.

Напис на хресті

5. Прямо – дорога до Володимирця, звідти приходили солдати.

Прямо – дорога до Володимирця, звідти приходили солдати

6. Антон Дорофійович Ковальчук – людина-сумління України, він врятував Парослю та Видимер від забуття, встановивши власними силами хрести та пам’ятні дошки.

Антон Дорофійович Ковальчук – людина-сумління України, він врятував Парослю та Видимер від забуття, встановивши власними силами хрести та пам’ятні дошки

1. Тут був Видимер. Вид у напрямку Копачівки, яка була за лісом.

Тут був Видимер. Вид у напрямку Копачівки, яка була за лісом

Текст і фото: Януш ГОРОШКЕВИЧ

P. S.: Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом: janusz-huta-stepanska@wp.pl

***

Текст опублікований у рубриці «Шляхом волинських хрестів навколо Гути Степанської з Янушем Горошкевичем».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ВОЛИНЬ ЯК ХЛІБ НАСУЩНИЙ. ФОТО

ОМЕЛЯНКА – УРОЧИЩЕ КЛИМОВЕ

РОМАШКОВЕ, ГМІНА ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ГАЛИ В ГМІНІ АНТОНІВКА САРНЕНСЬКОГО ПОВІТУ

ХОЛОНЕВИЧІ – ЯМА СМЕРТІ

ГРАБІНА У ГМІНІ АНТОНІВКА

ХОЛОНЕВИЧІ – КРИНИЦЯ, ЯМА СМЕРТІ

ГУТА СКЛЯНА (МИДСЬКА) У ГМІНІ ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ПАРОСЛЯ У ГМІНІ АНТОНІВКА

ОМЕЛЯНКА БІЛЯ ГУТИ СТЕПАНСЬКОЇ

ОСТРІВКИ БІЛЯ ВИРКИ

ГУТА СТЕПАНСЬКА: ХРЕСТ «ІСУСЕ, ПОРЯТУЙ НАС»

ГУТА МИДСЬКА У ГМІНІ ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ТХОРИ У ГМІНІ ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ДВОРЕЦЬ БІЛЯ СТЕПАНЯ

ОБУРКИ ТРУСЕВИЧІВСЬКІ У ГМІНІ КОЛКИ

ВИРКA. МІСЦЕ КОСТЕЛУ ВОЗДВИЖЕННЯ СВЯТОГО ХРЕСТА

ЛІКАРНЯ В ОСОВІ

КОЛОНІЯ СТИДИНСЬКA, ГМІНА ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ПІВБІДА БІЛЯ МАЛОГО СТИДИНА

ХОЛОНЕВИЧІ У ГМІНІ СИЛЬНЕ

ЛЯДИ БІЛЯ ГУТИ СТЕПАНСЬКОЇ

СТЕПАНЬ НА ГОРИНІ: МІСЦЕ КОСТЕЛУ СВЯТОГО АРХАНГЕЛА МИХАЇЛА

ЛЯДИ – МІСЦЕ ВІЧНОГО СПОЧИНКУ СТАНІСЛАВА БРУСИЛА

БІЛИЙ ХРЕСТ У СЕДЛИСЬКУ

ХРЕСТ «ІСУСЕ, ПОРЯТУЙ НАС» В ОМЕЛЯНЦІ БІЛЯ ГУТИ СТЕПАНСЬКОЇ

ГУТВИН У ГМІНІ ВЕЛИКИЙ СТИДИН

СТАРА КАМ’ЯНКА, ПАРАФІЯ ГУТА СТЕПАНСЬКА

Схожі публікації
Хрест Горошкевичів у Гуті Степанській
Статті
1940 р., а потім 1942 р. були для Гути Степанської дуже скорботними. Черговий спалах епідемії дизентерії спустошив парафію, призвівши до смерті 40 дітей. Тоді помер менший брат мого тата, семилітній Владислав. Він був таким радісним, здавалося, що не помирає, а просто засинає.
19 березня 2019
Місце костелу Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській
Статті
Цей фоторепортаж присвячую пам’яті Міхала Савіцького, великого благодійника парафії Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській.
05 березня 2019
Кладовище Ворцелів у Степані
Статті
Кладовище Ворцелів було другим римо-католицьким цвинтарем у Степані. Перше знаходилося біля костелу. На обох здавна хоронили цілі покоління наших предків. Обидва цвинтарі тепер забудовані.
19 лютого 2019
Рафалівка в Сарненському повіті
Статті
Парафію в Рафалівці заснували в 1925 р. Тут збудували костел Святих Апостолів Петра і Павла та плебанію.
31 січня 2019
Колки на Стирі
Статті
Цей фоторепортаж я присвячую полякам і українцям, яких бандерівці спалили разом із костелом у Колках.
22 січня 2019
Католицьке кладовище в Сарнах
Статті
Католицьке кладовище в Сарнах зруйнували на початку 80-х років. Людські останки, захоронені на ньому, не знайшли вічного спочинку – історія порозкидала їх.
20 грудня 2018
Антонівка на Горині
Статті
Коли в 1903 р. імператор Росії наказав прокласти залізницю з Києва до Ковеля, історія Антонівки кардинально змінилася. Мале, бідне й усіма забуте село виграло в лотерею, зокрема, завдяки власнику Городця Камілю де Пурбе.
11 грудня 2018
Неруче у гміні Сильне
Статті
Цей фоторепортаж присвячую пам’яті Стефана Померанського з Галинувки.
26 листопада 2018
Кладовище у Вирці
Статті
Коли на місце кладовища у 2010 р. прибуло V паломництво колишніх парафіян, то на молебень прийшли й українці. У розмові одна зі старших жінок запитала: «А де ділися Красинкевичі зі Старої Зівки, наші сусіди? Знаєте щось про них?»
15 листопада 2018