8 квітня 1858 р. у Львові з’явився на світ Ян Стика – майстер пензля, розпізнавальним знаком якого стали величезні панорамні твори на національну, баталістичну й релігійну тематику.
Хто з тих, хто був у Вроцлаві, не бачив «Рацлавицьку панораму», монументальний твір, який, безсумнівно, справляє велике враження на кожного відвідувача? Один з авторів цього полотна – Ян Стика, про якого Томаш Фіалковський на шпальтах видання «Tygodnik Powszechny» під кінець XIX ст. благоволив написати: «Це художник поміркованої обдарованості, зате великого розмаху».
Ян Стика. Public domain
На думку багатьох сучасних публіцистів, любов Стики до панорамного малювання була чистої води розрахунком і класичною комерцією. Митця звинувачували в тому, що він використовує надзвичайний момент популярності цієї форми мистецького вираження і просто на цьому заробляє. У виданні «Przeglądz Tygodniowy» писали: «Цей майстер – спеціаліст із влаштування панорамних гешефтів, які він вигадує. Інші за нього роблять, а він за першої нагоди заробляє».
Мабуть, більш романтичними видавалися мистецтвознавцям ті творці, які помирали з голоду чи у злиднях від туберкульозу або іншої хвороби. Тоді їхні картини, викликаючи скрізь айкання та ойкання, купували на аукціонах за астрономічні суми.
Із Яном Стикою все склалося інакше, хоч і йому траплялися не надто вдалі комерційні операції. «Семигородську панораму» митець привіз до Польщі після того, як не отримав від замовника домовленої плати. Щоб хоч якось компенсувати збитки, порізану на шматки картину художник продавав фрагментами. Назбиралося їх близько сотні. Тож, можна сказати, митець був підприємливим.
«Полонія», 1889 р. Public domain
«Рацлавицька панорама», яка в кожного асоціюється саме із цим художником, створювалася в 1893–1894 рр. Очевидно, такий монументальний твір, 15 метрів заввишки і 114 метрів завдовжки, не малювала одна особа. Над створенням таких великих полотен працювали кілька або навіть кільканадцять художників.
Кожен із них займався тією частиною, яка найбільше відповідала його вмінням і тому, що лежало в нього на душі. Ландшафт і небо були Боллера, німецького пейзажиста, баталістичні сцени – Войцеха Коссака, а завдання Яна Стики полягало в зображенні селян, які здобули російські гармати, та постатей Тадеуша Костюшка і Войцеха Гловацького. Натомість Влодзімеж Тетмаєр був експертом із національних костюмів і фольклорної частини.
Панорамних полотен у своєму доробку Стика має багато, але важко було б не згадати про ще одну надзвичайну роботу – найбільшу у світі релігійну картину «Голгофа». Ця панорама розміром 60 метрів завдовжки і 14 метрів заввишки зі Львова через Варшаву і Москву поїхала за океан до США, врешті у спеціально для неї збудованому павільйоні в Меморіальному парку «Форест-Лон» залишається донині.
Експозиція цього твору надзвичайно видовищна, істинно американська. Йоанна Кубіцька в журналі «Przekrój» так описувала презентацію полотна: «Гасне світло, крізь завісу відкривається картина. [...] З динаміків лунає музика. Десь неподалік голос диктора веде розповідь про Христа, Пілата, синедріон, суд… Точковий прожектор у відповідні моменти вихоплює потрібні фрагменти, потім потужні софіти видобувають із темряви всю картину [...]».
«Голгофа», 1896 р. Public domain.
Ян Стика помер 28 квітня 1925 р. у Римі у віці 67 років. Він відійшов спокійно уві сні у власному ліжку, тихо, ніби наперекір своїм велетенським, сповненим алегоріями роботам.
Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: У СТАРОМУ КІНО
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КАЗИМИР СІХУЛЬСЬКИЙ – ХУДОЖНИК ІЗ ДУШЕЮ АРТИСТА КАБАРЕ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВОЙЦЕХ ГЕРСОН – ЛЮДИНА ВІДРОДЖЕННЯ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАРІЯ ЯРЕМА – АБСТРАКЦІЯ ЯК СВОБОДА
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВОВЧИЙ ХУДОЖНИК
