У квітні минає чергова річниця Катинського злочину. Впродовж багатьох років після вбивства совєтським НКВД польських офіцерів ані самі жертви сталінських репресій, ані їхні рідні не могли дочекатися історичної справедливості. Документи, які підтверджують злочин, лежали глибоко закопані в надрах російських відомств і ніколи не мали побачити денне світло.
На хвилі відлиги двері совєтських архівів ганьби трохи привідчинилися, щоб через кільканадцять років знову замкнутися перед правдою. Десятиліттями поляки чули лише про чисті руки, ангельську доброту та миролюбність росіян. Совєтській пропаганді вдавалося дуже легко, як по маслу, капати у вуха всього світу інформацію про власну добродушність, лагідність і пильнування тільки й виключно власного носа.
На форумі ООН представники москви охоче давали уроки демократії та поваги до суверенітету кожної держави. У кожного поляка, вихованого в дусі патріотизму та пошани до історії власного Народу та Держави, їхнє варнякання викликало лише безмежний подив упереміш зі справедливим гнівом та обуренням.
«Вони гинули у страшних муках. Багато було зв’язаних мотузками і колючим дротом, проколених багнетами, кожен помирав довгі хвилини, кожного застрілили окремо, кожен чекав своєї черги, кожного тягнули на край могили, тисяча за тисячею! Може, на очах приреченого клали в могилу розстріляних перед ним товаришів, рівно, тісними шеренгами, може, притоптували їх ногами, щоб займали менше місця. І тут йому стріляли в потилицю», – доки звучатимуть у вухах ці слова, що описували перші ексгумації в Катині, в поляків із совєтською державою завжди будуть асоціюватися заслання, тюрми, тортури і вбивства (цитату взято зі статті Агнешки Вигоди «Німецька ексгумація у квітні 1943 р.»).
Хіба комусь після прочитання такого опису могла прийти в голову думка, що офіцери самі уготували собі таку долю? Чи знайшлася б людина, яка озвучила би припущення, що жертви самі спровокували кривдників на такі дії і що в останніх не було іншого виходу? Що вони були змушені так відреагувати?
Така маячня не вкладається в голові нормальної людини. Для всіх людей у цьому світі, для кого честь, гідність і закон – це універсальні цінності, якими недопустимо торгуватися і які не підлягають жодному обговоренню, поставити злочинця вище жертви було би злочином супроти всього цивілізованого світу.
Як по маслу (jak po maśle), тобто дуже легко.
Мати чисті руки (mieć czyste ręce) – не скоїти жодного злодіяння, не порушити закон.
Ангельська доброта (anielska dobroć) означає виняткову і безумовну доброту, яка пробачає все.
Пильнувати власного носа (pilnowanie własnego nosa) – займатися виключно власними справами.
P. S. від редакції: У заголовку використано першу строфу вірша «Ґудзики» польського поета Збігнева Герберта, присвяченого жертвам Катинського злочину. У ній автор зауважує, що єдиною пам’яткою, яку не поглинув невблаганний час, залишилися ґудзики з плащів і мундирів убитих польських офіцерів.
Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька польської мови, скерована до Луцька організацією ORPEG
