У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про те, як Маневичі повертають собі пам’ять, а також про наслідки російських обстрілів Луцька й Тернополя, співпрацю українських і польських рятувальників, родинні історії Людмили Лутюк із Соснового (колись Людвипіль) та поїздку до рідних місць своєї бабці.
Газету можна отримати в польських товариствах Волинської, Рівненської та Тернопільської областей, а також прочитати в pdf-форматі на нашому сайті в Архіві PDF.
***
Дві людини загинули, десятки отримали поранення, сотні залишилися без даху над головою, у десятків підприємств зруйновані склади чи виробничі площі – такі наслідки російських обстрілів Луцька і Тернополя, здійснених уранці 6 червня. Більше про це читайте на ст. 3.
У Луцьку відбулася стартова конференція двох проєктів, у рамках яких співпрацюють рятувальники з Волинської області та Люблінського і Підляського воєводств. Мета цих ініціатив – стійкість в умовах кліматичних змін і стихійних лих. Про них ми пишемо на ст. 12.
«Маневичі – центр світу», – вважають організатори інтерактивної виставки, проведеної з нагоди Дня селища. Серед представлених на ній експонатів – майка футболіста варшавського клубу «Легія», заснованого на околицях Маневич понад 100 років тому, паркетна дошка з бразильського червоного дерева, яке понад 80 років тому використовували на місцевій паркетній фабриці, маневицькі звуки, речі з домівок маневичан та 300 фотографій із їхніх родинних архівів. Про виставку на ст. 1–2 пише Роман Павлюк.
Леон Рудницький із Людвиполя одружився з Геноефою Чернятович із села Нетреба на Житомирщині. Було це на початку 20-х рр. ХХ ст. Радянські репресії розлучили їх аж на 10 років. Після Колими Леон повернувся в рідний Людвипіль (тоді вже Соснове Рівненської області). Згодом сюди ж перебралися його дружина та їхні вже дорослі діти. Родинні історії Рудницьких та Огінських на ст. 4–6 оповідає внучка Леона та Геноефи – Людмила Лутюк. Після навчання у Львові, роботи в Рівному та Хмельницькому вона також повернулася та дідову батьківщину.
«В останні дні життя моя бабуся думками була на Волині, «в побіленій хаті, де за вікном росте гречка». Коли вона відійшла в засвіти, я відчула, що мене щось ніби тягне на Волинь», – написала в листі до редакції «Волинського монітора» Марлена Мацькув із Вроцлава після повернення з поїздки до рідних місць своєї бабці. Запрошуємо на ст. 7.
На початку XIX ст. граф Олександр Ходкевич привіз до Млинова літографічний прес і в себе вдома друкував номери «Варшавської газети» і «Варшавського щомісячника». Потім він планував видавати власний періодичний часопис. Це відбувалося до 1841 р., коли Юзеф-Ігнацій Крашевський почав видавати в Городку біля Луцька альманах «Athenaeum».
У сьогоднішньому номері ми пишемо також про:
– договір про співпрацю з метою збереження й популяризації спадщини князів Любомирських (ст. 6);
– День дитини в Язловці (ст. 8);
– закінчення навчального року в Ковелі (ст. 8);
– 30-річчя повторного освячення костелу в Маневичах (ст. 9);
– Перше причастя в Дубні (ст. 16).
Приємного читання!
***
Проєкт фінансує Міністерство закордонних справ РП у рамках конкурсу «Полонія та поляки за кордоном 2023», оголошеного Канцелярією голови Ради міністрів РП. Проєкт «Польська медійна платформа – Україна 2023–2025» реалізує фундація «Свобода і демократія». Публікації відображають лише погляди автора/ів і не представляють офіційну позицію Міністерства закордонних справ РП.
