У рамках весняної акції «Волинський вогник пам’яті» волонтери товариства «Волинський мотоциклетний рейд» впорядкували польські місця пам’яті в Гуті Степанській, Кузьмівці та поблизу цих сіл. Вони прибрали територію навколо пам’ятників, пофарбували огорожі, очистили та привели до ладу меморіальні дошки, оновили написи, зроблені багато років тому, щоб вони були читабельними.

Протягом кількох квітневих днів волонтери товариства працювали в Гуті (колишня назва Гута Степанська) та Кузьмівці (колись Казимирка) в Рівненській області. Ці села вони обрали під час осіннього об’їзду місць пам’яті, яких товариство раніше не впорядковувало. Члени «Волинського мотоциклетного рейду» (ВМР) відвідали тоді Кузьмівку, Гуту, Нивецьк, Угли, Стару Кам’янку, Рокитне тощо. Всього понад 20 місць пам’яті. Більшість із них – це своєрідний шлях хрестів Януша Горошкевича навколо Гути Степанської, які він встановлював у цих локаціях і якими роками опікувався.

«Тоді ми дійшли висновку, що наших рук потребує цвинтар та обеліски в Гуті. Написи на трьох плитах польською та українською мовами були вже зовсім нечитабельні, до того ж ці плити та штукатурка з пам’ятників відпадали. Тому, маючи досвід роботи в Мочулянці та маючи у своєму складі волонтерів, які є фахівцями в галузі каменярства, ми вирішили зосередитися переважно на Гуті», – сказав Генрик Козак, голова товариства «Волинський мотоциклетний рейд».

23 квітня волонтери вшанували пам’ять поляків, загиблих у Яновій Долині. Саме на цей день припадає річниця знищення цього села в 1943 р. Богослужіння біля пам’ятника відправив отець Владислав Лукасевич SAC. У ньому взяв участь консул Каміль Гроновський із Генерального консульства РП у Луцьку.

У ці дні команда товариства прибирала місця пам’яті в Гуті та Кузьмівці.

У Гуті вона по-новому поштукатурила пам’ятник на старому кладовищі, а також відреставрувала меморіальні дошки на цьому обеліску та пам’ятних знаках на місці костелу й так званому новому кладовищі. Написи на дошках оновили спеціальною фарбою, щоб вони були повністю читабельними, а плиту під пам’ятником на новому кладовищі заново приклеїли, оскільки вона вже відвалювалася. Огорожі та хрести пофарбували.

«Пам’ятник на старому кладовищі в Гуті Степанській ми поштукатурили, однак він ще вимагає роботи. Його варто обкласти якимись плитами чи плиткою, але наше товариство не зможе цього зробити з огляду на вартість таких робіт. Можливо, ми спробуємо отримати якийсь грант», – сказав Генрик Козак.

У Кузьмівці волонтери прибрали біля хреста на місці костелу, освіжили дошку на ньому, пофарбували огорожу.

«Нас було десятеро. Ми розділилися на три бригади, кожна мала своє завдання, тож за кілька днів нам вдалося виконати все, що ми запланували. Звісно, як завжди під час наших робіт в Україні, перед поїздкою ми звернулися до влади по відповідний дозвіл і отримали його», – додав Генрик Козак.

Волонтери товариства відвідали польські місця пам’яті в Клевані, Деражному, Омелянці, Ромашкові та Півбіді. В деяких із цих локацій вони навели лад, зокрема, вириваючи зарослі навколо хрестів, прибираючи листя та старі лампадки.

«Ми були біля багатьох хрестів, встановлених кільканадцять або кілька десятків років тому. Вони стоять неушкоджені, а місцеві жителі навіть доглядають за ними. Під час цих робіт місцеві жителі були доброзичливі до нас і допомагали нам», – підкреслив Генрик Козак.

Базою для волонтерів став Степань, де вони зупинилися в санаторії «Горинь». При нагоді відвідали місце, де колись розташовувався санаторій «Солоне Болото» неподалік від Гути Степанської.

Поїздка стала можливою завдяки підтримці людей, які долучилися до збору коштів, оголошеного перед поїздкою на сторінці товариства у Facebook.

Цього разу в поїздці взяли участь Ізабела Марушак, Марлена Мацькув, Сандра Зємба, Каміль Маліновський, Яцек Бартузі, Томаш Пєнтка, Марек Кєлішек, Генрик Козак, Мацей Слівчинський. До них долучився отець Владислав Лукасевич SAC, який колись був настоятелем католицької парафії в Сарнах, а нині виконує священницьке служіння у Брюховичах.

«До нас приєднуються нові люди, і це надихає», – зазначив Генрик Козак. Уперше з товариством на Волинь приїхали Сандра Зємба з Кшижовиць у Вроцлавському повіті та Каміль Маліновський із Пулав. Для Марлени Мацькув, чия бабуся народилася в Якубівці у гміні Людвипіль, це була вже друга поїздка. Враженнями від першої вона поділилася минулого року з читачами «Волинського монітора».

«Ми керуємося гаслом «Допомагаємо і пам’ятаємо», – сказав Генрик Козак, підсумовуючи нашу розмову. Раніше ми не раз писали про акції, в рамках яких товариство «Волинський мотоциклетний рейд» надає підтримку Україні. Нещодавно його члени доставили гуманітарну допомогу в околиці Херсона та Харкова.

Наталя Денисюк

Фото з акції «Волинський вогник пам’яті» надав Генрик Козак