Повернуті із забуття: Магдалена Дзержак
Статті

Продовжуючи цикл статей про поляків, репресованих радянською владою у 1939–1941 рр., пропонуємо Читачам «Волинського монітора» біографічний нарис про Магдалену Дзержак – монахиню домініканського ордену.

У рубриці «Повернуті із забуття» ми неодноразово описували ситуацію, в якій опинилися місцеві поляки після встановлення радянської влади на Волині в 1939 р. У надзвичайно скрутне становище потрапили «служителі релігійних культів», як їх називала нова влада, зокрема й монахи. Більшість насельників католицьких монастирів на Волині були вихідцями із центральних регіонів Польщі та Галичини. Своєю діяльністю на Східних Кресах вони посилювали вплив Католицької церкви, що було невід’ємним вектором політики польського уряду в цьому регіоні. З приходом атеїстичної радянської влади їхня присутність на західноукраїнських землях стала небажаною, оскільки трактувалася як знаряддя антирадянської агітації.

Радянська влада спустошувала не лише католицькі монастирі й костели. У господарські чи адміністративні будівлі вона перетворювала синагоги й кірхи, зафіксовані в документах комунальних господарств як «бросові», тобто покинуті. До таких зараховано Анновальський домініканський жіночий монастир на Костопільщині. Залишившись без засобів існування, його насельниці були змушені повертатися до своїх родин, нерідко вдаючись до незаконного перетину радянсько-німецького кордону. Через те, що радянські органи влади не давали їм такого дозволу, вони не могли зробити це легально.

Монашку Магдалену Дзержак, яка намагалася повернутися до сім’ї, що мешкала на території, окупованій Німеччиною, арештували саме під час нелегального перетину кордону.

Магдалена Дзержак народилася 1899 р. у селі Хмельник (нині Підкарпатське воєводство) в селянській родині. Її батько, Войцех, володів п’ятьма гектарами землі. Він помер 1927 р. Матір Магдалени (відомості про неї відсутні) померла 1930 р. Її брати, Павло (1890 р. н.) та Стефан (1897 р. н.), проживали у Хмельнику.

1914 р. Магдалена закінчила сім класів загальноосвітньої школи. 1916 р. вступила на курси кравців. Уже за два місяці дівчина почала працювати кравчинею. 1921 р., згідно зі слідчою справою, вона вирішила присвятити себе служінню Богу і прибула до католицького домініканського монастиря в селі Вельовесь Тарнобжеського повіту (нині частина міста Тарнобжег Підкарпатського воєводства), де пробула до 1939 р. За іншими відомостями, до 1929 р. Магдалена знаходилася в монастирі в Мельжині (нині Великопольське воєводство).

У червні 1939 р. її перевели до домініканського монастиря в селі Анноваль Костопільського повіту на Волині. Саме тут монахиню застали початок Другої світової війни та радянська окупація східних польських воєводств.

На початку лютого 1940 р. місцеві радянські чиновники прийняли рішення розмістити в приміщенні монастиря Анновальську сільську раду та школу. Залишившись без даху над головою, Магдалена вирішила повернутися до своєї родини, яка на той час мешкала на території Генерал-губернаторства.

Монахиню арештували 25 червня 1940 р. Її звинуватили в тому, що, намагаючись покинути СРСР, вона мала на меті надати німецькій розвідці цінну шпигунську інформацію. Безглуздість інкримінованих злочинів полягала в тому, що Магдалену Дзержак звинуватили в тому, що, їдучи на Волинь у червні 1939 р., вона нелегально перетнула кордон Німеччини з СРСР. За версією слідчих, вона працювала на німецьку розвідку. Магдалена не визнала себе винною, намагаючись пояснити енкаведистам, що в червні 1939 р. вона не перетинала жодного кордону, оскільки Костопільский повіт, до якого вона прибула, входив до складу Другої Речі Посполитої. Тобто вона пересувалася територією однієї держави.

Dzierzak 1

Припускаємо, що вирішальною в долі Магдалени Дзержак стала її приналежність до католицького чернечого ордену. Постановою Особливої наради при НКВС СРСР від 27 вересня 1940 р. Магдалену Дзержак визнано соціально-небезпечним елементом і засуджено до п’яти років позбавлення волі у виправно-трудових таборах за ст. 80 КК УРСР (нелегальний перехід кордону). Згідно з документами, які зберігаються в архівно-слідчій справі, покарання з 25 червня 1940 р. вона відбувала в таборі «Сиблаг».

Dzierzak 2

Dzierzak 3

Намагаючись знайти додаткову інформацію про Магдалену Дзержак, ми натрапили на статтю Войцеха Гжеляка «Полум’я посеред льоду», опубліковану на сайті видання «Kurier Galicyjski». Згідно з нею, сестра Бригіда (саме таке чернече ім’я обрала Магдалена Дзержак) потрапила в Сибір у червні 1940 р. Нагадаємо, що постанова Особливої наради при НКВС СРСР про засудження Магдалени Дзержак була датована 27 вересня 1940 р. Як інформує Войцех Гжеляк, сестра Бригіда перебувала на засланні в сибірському місті Ойрот-Тура (нині Горно-Алтайськ). З огляду на поганий стан здоров’я вона працювала у швейній майстерні, а не на лісосплаві, як інші вивезені в Сибір черниці. У будинку, де вона жила, віряни збиралися на молитву. У 1946 р. влада прийняла рішення про репатріацію поляків з Ойрот-Тура. У червні того року тяжко хвора Магдалена Дзержак разом з іншими засланцями вирушила потягом із Бійська до Польщі. Через місяць потяг із репатріантами прибув до Рави-Руської, де під час зміни вагонів сестра Бригіда померла. Похована вона в Замості.

Заключенням прокуратури Рівненської області від 31 серпня 1989 р. Магдалену Дзержак реабілітовано.

Dzierzak 4

Тетяна САМСОНЮК

P. S.: Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» Тетяна Самсонюк опрацьовує за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші Читачі, які володіють детальнішою інформацією про них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СТАНІСЛАВ ОСТРОВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН КРУЛЬ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: АЛЬФРЕД АУСОБСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ФЕЛІКС СЕНЧКОВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЮЛІАН КРУЛЬ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МІХАЛ МІЦКЕВИЧ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СТАНІСЛАВ ЦАЛА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН ЮЧЕВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЄВЛАМПІЙ ГРИГОР’ЄВ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ВАЛЕРІАН СЛІВІНСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: НІНА ОССОВСЬКА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ОЛІМПІЙ МАЗУР

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МИХАЙЛО ГЛЯСС 

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Співробітник військової розвідки
Статті
У фонді 4666 Державного архіву Волинської області трапляються справи проти польських військових офіцерів. Оскільки служба в армії сама собою не є злочином, військовослужбовців, аби створити видимість законності, совєтські «правоохоронці» звинувачували в контрреволюційній діяльності.
27 лютого 2024
Репресовані волинські поляки: Маневицький експлуататор
Статті
Основну групу серед поляків, заарештованих за перших совєтів, тобто в 1939–1941 рр., становили поліціянти, конфіденти поліції та службовці. Проте серед затриманих траплялися і представники багатших прошарків суспільства.
13 лютого 2024
Репресовані волинські поляки: Поліціянти з Піддубців та їхні конфіденти
Статті
Продовжуючи розповідати про арештованих службовців поліції, пропонуємо вашій увазі огляд кримінальних справ, заведених на поліціянтів із села Піддубці під Луцьком і на одного з таємних співпрацівників поліції. Нині документи зберігаються в Державному архіві Волинської області.
16 січня 2024
Репресовані волинські поляки: Поліціянти, вороги совєтської влади
Статті
17 вересня 1939 р. Совєтський Союз без оголошення війни напав на Польщу, яка відчайдушно боронилася від армії Третього Рейху. На захоплених територіях, серед яких була Волинь, під репресії потрапили насамперед ті, хто становив потенційну небезпеку для нових господарів. Зокрема, чисельною групою арештованих стали службовці поліції.
04 січня 2024
Репресовані волинські поляки: Справа ковельських порушників кордону
Статті
Серед численних справ проти поляків, яких звинуватили в контрреволюційній діяльності, здебільшого вигаданій, інколи трапляються справи, пов’язані з іншими правопорушеннями. Одна з таких – справа проти жителів Ковеля, яких затримали при нелегальному перетині кордону.
12 грудня 2023
Репресовані волинські поляки: Подальша доля не відома
Статті
Кримінальна справа, якщо обвинувачений на момент її завершення залишався живим, переважно не містить інформації про його подальшу долю. Проте засудження на певний строк ув’язнення не має ставати вироком на забуття.
30 листопада 2023
Репресовані волинські поляки: Смерть в ув’язненні
Статті
У минулому номері «Волинського монітора» ми розповідали про репресованих поляків, чиї справи Волинський обласний державний архів нещодавно виклав у вільний доступ. Продовжуємо знайомити читачів із їхніми долями.
16 листопада 2023
Репресовані волинські поляки: «Помістити у виправно-трудовий табір»
Статті
Державний архів Волинської області (ДАВО) оприлюднив чергові кримінальні справи із засекреченого раніше фонду. Серед них – справи, відкриті проти жителів Волині польської національності.
31 жовтня 2023
Едвард Хлєбік, учитель із Нивецька: продовження історії
Статті
«Із великим зацікавленням я прочитала статтю під назвою «Повернуті із забуття: Едвард Хлєбік». Я – Зофія Чілверз, у дівоцтві Хлєбік. Едвард Хлєбік був моїм дідусем», – так починається лист до редакції «Волинського монітора», завдяки якому ми дізналися про подальшу долю ще одного героя рубрики «Повернуті із забуття».
28 вересня 2023