Повернуті із забуття: Гліб Ніцкевич
Статті

У циклі статей про вчителів, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр., пропонуємо Читачам «Волинського монітора» біографічний нарис про Гліба Ніцкевича, учителя початкової школи із села Смига.

Народився Гліб Ніцкевич 1896 р. в селі Слобідка Київської губернії в родині учителя Володимира Ніцкевича. Матір хлопця померла 1904 р., очевидно після народження сина Миколи. 1926 р. Микола виїхав до Болгарії. Відтоді брати не контактували з невідомої нам причини. Батько хлопців помер 1931 р.

Освіту Гліб Ніцкевич здобував у Рівненському реальному училищі, шість класів якого закінчив 1914 р. Сьомий клас 1915 р. хлопець закінчував у Києві.

1916 р. Гліба направили на навчання в 2-гу Московську школу прапорщиків. У кінці того ж року, отримавши звання прапорщика, він, згідно з даними кримінальної справи, заведеної НКВС у 1940 р., перебував на «румунському фронті» в 4-й стрілецькій дивізії. 1917 р. Гліб отримав орден Святого Станіслава ІІІ ступеня за участь у вдалій передислокації російських військ до місця розташування німецького війська. 1918 р. юнак демобілізувався, а вже навесні 1919 р. його призвали на службу в Червону армію. Служив у Київському військовому окрузі, у 2-му запасному полку в Бердичеві, який з осені брав участь у боях із польською армією. Щоправда, дані про цей період його життя дуже суперечливі, подано навіть військові звання, яких не було в Червоній армії. Після опрацювання справи в нас також залишаються сумніви щодо того, служив він у Червоній армії чи в Армії УНР.

У 1922 р. Гліб Ніцкевич демобілізувався і згодом отримав офіційний дозвіл на переїзд до Польщі, де жила родина.

1923 р. його як рядового викликали на навчальні збори, які проводило Військо Польське. Через п’ять тижнів навчання йому присвоїли звання сержанта й відправили в резерв.

Гліб Ніцкевич мешкав із родиною в селі Смига Дубенського повіту (нині Дубенський район Рівненської області). Дружина Гліба, Олена Леонардівна (1898 р. н.), займалася вихованням їхнього сина Андрія (1933 р. н.). Подружжя побралося 1927 р., для цього Глібу, українцю православного віросповідання, довелося виконати волю батька Олени – прийняти католицизм.

Упродовж міжвоєнного періоду Гліб працював бухгалтером в адміністрації лісопильного заводу. Для українця отримання такої посади було рідкістю, тому інші працівники заводу з певною насторогою дивилися на Гліба. Прояви будь-якої критики чи вимогливого ставлення до робітників із його боку вони розцінювали як «знущання над українським народом», що пізніше повною мірою відобразилося у протоколах допитів свідків.

Після встановлення радянської влади Гліб перейшов на роботу до Смизької початкової школи. На початку 1940 р. до Вербського райвідділу НКВС надійшли дані про те, що він «…в прошлом был офицером старой царской и б.[ывшей] польской армии и проводит антисоветскую деятельность». Це стало підставою для арешту 13 квітня 1940 р.

Основною провиною вчителя, на думку слідчого, було те, що він у 1938 р. відмовив Федору Малеку увімкнути радіохвилю СРСР на своєму домашньому радіоприймачі, аргументувавши це тим, що в Радянському Союзі нічого не роблять, а тільки стріляють один одного. Федір Малек, який був свідком у справі Ніцкевича, під час допиту підтвердив такий факт із його біографії. Кілька працівників лісопильного заводу, які теж були свідками в цій справі, підтвердили його жорстоке ставлення до підлеглих. Деякі з них розповідали, як Гліб побив хлопчика лише за те, що той звернувся до нього українською мовою. Проте ніхто з них особисто цього не бачив, всі лише чули про такий факт, як і про інші випадки «проводимой роботы против трудящегося населения со стороны Ницкевича».

Nickiewicz1

Серед звинувачень, висунутих Глібу Ніцкевичу, було і прийняття «католичества», після чого він «…стал на путь националистической деятельности». А в постанові про висунення звинувачення від 15 травня 1940 р. зазначено, що Гліб Ніцкевич у 1923 р. служив у польській армії, після чого перебував у запасі в званні сержанта, чим «укреплял буржуазный строй» польської держави.

Постановою Особливої наради при НКВС СРСР від 2 листопада 1940 р. Гліба Ніцкевича визнано соціально-небезпечним елементом і засуджено до восьми років виправно-трудових таборів за статтями 54–13 та 54–10 ч. І КК УРСР. Свій термін покарання він відбував у «Івдельлазі».

Nickiewicz2

Заключенням прокуратури Рівненської області від 2 серпня 1989 р. Гліб Володимирович Ніцкевич потрапляє під дію ст. І Указу Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 р. «Про додаткові заходи по відновленню справедливості щодо жертв репресій, які мали місце в період 30–40-х і початку 50-х рр.»

Тетяна САМСОНЮК

P. S.: Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» Тетяна Самсонюк опрацьовує за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші Читачі, які володіють детальнішою інформацією про них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЄВГЕНІЙ БИЛІНА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МАГДАЛЕНА ДЗЕРЖАК

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СТАНІСЛАВ ОСТРОВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН КРУЛЬ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: АЛЬФРЕД АУСОБСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ФЕЛІКС СЕНЧКОВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЮЛІАН КРУЛЬ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МІХАЛ МІЦКЕВИЧ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СТАНІСЛАВ ЦАЛА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН ЮЧЕВСЬКИЙ

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Співробітник військової розвідки
Статті
У фонді 4666 Державного архіву Волинської області трапляються справи проти польських військових офіцерів. Оскільки служба в армії сама собою не є злочином, військовослужбовців, аби створити видимість законності, совєтські «правоохоронці» звинувачували в контрреволюційній діяльності.
27 лютого 2024
Репресовані волинські поляки: Маневицький експлуататор
Статті
Основну групу серед поляків, заарештованих за перших совєтів, тобто в 1939–1941 рр., становили поліціянти, конфіденти поліції та службовці. Проте серед затриманих траплялися і представники багатших прошарків суспільства.
13 лютого 2024
Репресовані волинські поляки: Поліціянти з Піддубців та їхні конфіденти
Статті
Продовжуючи розповідати про арештованих службовців поліції, пропонуємо вашій увазі огляд кримінальних справ, заведених на поліціянтів із села Піддубці під Луцьком і на одного з таємних співпрацівників поліції. Нині документи зберігаються в Державному архіві Волинської області.
16 січня 2024
Репресовані волинські поляки: Поліціянти, вороги совєтської влади
Статті
17 вересня 1939 р. Совєтський Союз без оголошення війни напав на Польщу, яка відчайдушно боронилася від армії Третього Рейху. На захоплених територіях, серед яких була Волинь, під репресії потрапили насамперед ті, хто становив потенційну небезпеку для нових господарів. Зокрема, чисельною групою арештованих стали службовці поліції.
04 січня 2024
Репресовані волинські поляки: Справа ковельських порушників кордону
Статті
Серед численних справ проти поляків, яких звинуватили в контрреволюційній діяльності, здебільшого вигаданій, інколи трапляються справи, пов’язані з іншими правопорушеннями. Одна з таких – справа проти жителів Ковеля, яких затримали при нелегальному перетині кордону.
12 грудня 2023
Репресовані волинські поляки: Подальша доля не відома
Статті
Кримінальна справа, якщо обвинувачений на момент її завершення залишався живим, переважно не містить інформації про його подальшу долю. Проте засудження на певний строк ув’язнення не має ставати вироком на забуття.
30 листопада 2023
Репресовані волинські поляки: Смерть в ув’язненні
Статті
У минулому номері «Волинського монітора» ми розповідали про репресованих поляків, чиї справи Волинський обласний державний архів нещодавно виклав у вільний доступ. Продовжуємо знайомити читачів із їхніми долями.
16 листопада 2023
Репресовані волинські поляки: «Помістити у виправно-трудовий табір»
Статті
Державний архів Волинської області (ДАВО) оприлюднив чергові кримінальні справи із засекреченого раніше фонду. Серед них – справи, відкриті проти жителів Волині польської національності.
31 жовтня 2023
Едвард Хлєбік, учитель із Нивецька: продовження історії
Статті
«Із великим зацікавленням я прочитала статтю під назвою «Повернуті із забуття: Едвард Хлєбік». Я – Зофія Чілверз, у дівоцтві Хлєбік. Едвард Хлєбік був моїм дідусем», – так починається лист до редакції «Волинського монітора», завдяки якому ми дізналися про подальшу долю ще одного героя рубрики «Повернуті із забуття».
28 вересня 2023