Передруковуємо статтю професора Болеслава Гльодта з Ковеля «З минулого ковельського замку», опубліковану в № 4 «Землі Волинської» за 1938 р. У ній автор намагався з’ясувати, де була розташована ця древня твердиня.
Щастя для нього – це відчуття рівноваги між тим, що ти береш від інших, і тим, що даєш. Діалог віч-на-віч він вважає найкращою формою контакту. Він уникнув соціальних мереж. Не має особистого мейла. Відносить себе до покоління «старперів». Проте він – актор, реалізований у театрі, кіно та викладацькій діяльності.
Людина не встигла оглянутися, а тут знову свята за поясом. Час летить, як батогом ляснути, – і черговий рік відходить в історію. Тепер, коли років побільшало, а дитячий вік, коли спрагло виглядалася перша зірка, давно забутий, ми вже не чекаємо з нетерпінням на Новий рік і чергову галочку в метриці. Ну що ж, таке життя.
У Музеї волинської ікони відбулося відкриття мандрівної виставки «Подільська ікона ХІХ – початку ХХ століть».
Емануель Малинський (1873–1938) уособлював дух епохи, коли небо перестало бути межею і стало символом нових звершень. Його амбіції та мужність викликали захоплення і на Волині, і далеко за її межами, хоча ціна за це часто була високою. Малинський, заможний чоловік і щедрий меценат технічного прогресу, інвестував свої кошти та час у розвиток авіації, зробивши значний внесок у її становлення на початку ХХ ст.
Чудово пам’ятаю свою першу поїздку за західний кордон. Це сталося невдовзі після пам’ятного 1989 р. Я була юною студенткою і так втілювала свою велику мрію, живцем узяту із соцреалістичної батьківщини, – подорож до Парижа, столиці всяких ах і ох.
Наприкінці 2014 р. Тетяна Самсонюк із Рівного запропонувала нашій редакції цикл публікацій про поляків, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр.
Цього вересня розпочався вісімнадцятий рік співпраці Куркового стрілецького братства з Тухолі з Козацьким стрілецьким братством у Луцьку. Можна сказати, що наша співпраця досягла повноліття. Її відразу підтримали тодішній ординарій Луцької дієцезії Римо-католицької церкви, єпископ Маркіян Трофим’як, канцлер, отець Ян Бурас, Генеральний консул РП у Луцьку Томаш Янік і владика Михаїл, ієрарх Української православної церкви Київського патріархату в Луцьку.
Розстріл свекра як «ворога народу», виселення в Казахстан, боротьба за костел і трагедія сучасної війни – історію своєї родини «Волинському монітору» сьогодні розповідають Валентина Лукомська та її донька Людмила Машлай, парафіянки костелу Святих Апостолів Петра і Павла в Рівному та членкині Товариства польської культури імені Владислава Реймонта.
Героя цього нарису, вчителя в містечку Торчин біля Луцька, репресували за те, що він був керівником гмінного осередку партії ОЗН.