У житті кожної людини настає момент, коли вона з примусу чи власної волі випорхує із сімейного гнізда. Досягнувши певного віку, вважаючи себе особою, яка з’їла всі розуми світу, вона вирушає у свою путь.

«Сьогодні ми молимося за тих, хто дочекався похорону по-християнськи», – сказав єпископ Віталій Скомаровський під час польової меси в селі Сільце Ковельського району. 13 липня він освятив тут пам’ятник на братській могилі родин Краєвських, Зоммерів і Маркевичів, убитих 30 серпня 1943 р.

Юзефа Тарчинського, колишнього поліцейського, арештували 25 травня 1940 р. у селі Сошичне Камінь-Каширського району.

Не будемо довго роздумувати й почнемо нашу мандрівку «Землею Волинською» з першої статті першого номера місячника, який вийшов друком у січні 1938 р.

Різні місця завжди матимуть свої артефакти та пам’ятки минулого. Десь це будуть скам’янілості мамонта, в іншому місці – фрагмент античної скульптури, скельце з півтисячолітнього вітража або гвинтик якоїсь чудернацької машини з часів зародження індустріалізації.

«Я ківерчанка. Усім серцем люблю Ківерці й на жодне інше місто їх не проміняю. Хоч мала привабливі пропозиції роботи з інших міст, уже 46 років працюю саме тут. Я навчаю дітей. Це моє покликання», – розпочинає свою розповідь Іванна Матюшик, голова ківерцівського відділення Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської.

Світ захоплюється Марією Склодовською-Кюрі, однак замість того, щоб пов’язувати з Польщею, її Батьківщиною, найчастіше її асоціюють із Францією, де вона провела більшу частину свого життя. Про видатну польку, варшав’янку, виняткову особистість і про те, що кожен із нас повинен робити для відновлення пам’яті про Нобелівську лауреатку, 4 липня, в 90-ту річницю її смерті, розповідає Мілка Скальська – заступниця директорки Музею Марії Склодовської-Кюрі у Варшаві.

Чемпіонат Європи з футболу іде повним ходом. Польська збірна, згідно зі своєю багаторічною традицією, з великим тріском швиденько попрощалася з турніром. Утішним призом стала для нас нічия з Францією – можемо хоч цьому порадіти.

Як гриби після дощу множаться в соцмережах оголошення, в яких люди з усіх усюд шукають своїх родичів-однофамільців, хочуть докопатися до спільних коренів, намагаються відтворити власні генеалогічні дерева на багато поколінь назад.

Ян Парандовський був видатним знавцем літератури і культури древніх греків та римлян. У роботі й житті йому були близькі гармонія співіснування природи з культурою, мистецтва з буденним життям, життєвого поспіху і спокійного споглядання краси. Він цінував епоху Відродження і Просвітництва. Цього року минає 100 років від появи його книги «Міфологія. Вірування і перекази греків і римлян», яку знає кожен польський школяр.