Кожен рік, що минає, – це ще одна сторінка нашого життя та історії Польщі й України. Саме зараз варто пригадати про найголовніше з того, що ми пережили, й оцінити його. А вистачало всього: веселого, оптимістичного і сумного, втраченого…

Річниці та ювілеї

2016-й запам’ятався численними річницями, які ми вшановували. Сейм Польщі проголосив його роком Генрика Сенкевича, Фелікса Нововєйського і Тихотемних. Видатного польського письменника Генрика Сенкевича згадували в цьому році у зв’язку з двома річницями. 170 років тому він прийшов у наш світ нікому не знаний, а 100 літ тому його залишив як перший поляк, котрий здобув Нобелівську премію з літератури. Його творчість, громадська діяльність та відстоювання незалежності рідної країни відіграли ключову роль у здобутті Польщею свободи.

Із сумом і болем ми пригадували, як два роки тому втратили частину українського тіла – Крим, який підступно анексувала Росія. Вшановували Героїв Небесної Сотні, котрі поклали власні життя заради кращого життя своїх земляків.

60 літ тому події, що трапилися в червні у Познані, започаткували довгий шлях до відновлення Польщею незалежності й відомі вони в історії як Познанський червень.

70 років тому не стало видатного композитора, диригента, педагога, віртуозного органіста, організатора музичного життя, а також папського камергера Фелікса Нововєйського. Особливо цінні для нас його численні патріотичні пісні.

75 років тому відбулося перше десантування в окупованій Польщі Тихотемних – парашутистів Союзу збройної боротьби, а згодом Армії Крайової. Діяльність Тихотемних уможливила налагодження авіашляху з Польщею, а також проведення диверсій і саботажу проти окупантів.

75 літ минуло відтоді, як радянська влада розпочала четверту масову депортацію польського населення. Загалом, за даними НКВС, за всі чотири хвилі депортації на заслання потрапили приблизно 330–340 тис. осіб. Спілка сибіряків наводить набагато більшу кількість людей. За їхніми підрахунками, на Схід було вивезено приблизно 1,3 млн осіб.

Уже 95 років орден «Відродження Польщі» вручають за заслуги, здійснені для блага держави й суспільства. Це друга за значимістю (після ордену «Білого Орла») цивільна нагорода. Кавалером ордену першого ступеня і Великим Майстром стає кожен президент Польщі.

130 років тому народився славний, проте згодом несправедливо забутий легіонер, політик, маршалок Польщі, головнокомандувач польських Збройних сил Едвард Ридз.

Цьогоріч ми відзначали також 270-річчя славетного польського й американського генерала, учасника Війни за незалежність США, керівника антиросійського повстання Тадеуша Костюшка. Це був ще один привід, аби пригадати долю неординарної особистості, яка стала символом нескореності й волі до свободи.

Католики Луцька відсвяткували 400-ліття кафедрального собору Святих апостолів Петра і Павла. Урочистості зібрали численних гостей не тільки з Волині та різних куточків України, а й з Польщі.

1050 років тому відбулося Хрещення Польщі. Ця подія відіграла визначну роль у процесі об’єднання польських племен під владою П’ястів, а також формування християнської свідомості польського народу.

Що нас цікавило
Упродовж року ми розповідали нашим Читачам про унікальні куточки Польщі, які варто відвідати. Стежили також за Світовими днями молоді, які пройшли в Кракові. Для Волині вони стали особливо важливими: Папа Франциск освятив ікону Матері Божої Казимирецької, яку невдовзі розмістять у колегіальному костелі в Олиці.

У вересні до лику блаженних зарахували Владислава Буковинського, пароха луцької кафедральної парафії в 1939–1945 рр., апостола Казахстану. Тоді ж закінчився дієцезіальний етап беатифікації єпископа Адольфа Шельонжека, луцького єпископа в 1925–1950 рр.

Восени в Луцьку відкрили Польський клуб, який проводить свої засідання щотижня. Розпочалася діяльність клубу з лекції Томаша Куби Козловського «1914–1918. Велика війна на Сході».

Непростим виявився фільм Войцеха Смажовського «Волинь», який завдяки Генеральному консульству РП у Луцьку змогли переглянути члени польських організацій Волині, науковці та культурні діячі. Трагічні події, змальовані у ньому, ще довго будуть предметом дискусій українців та поляків.

Повернуті із забуття
У кожному номері нашого видання ми знову повертали із забуття поляків, котрі поклали своє життя на благо Батьківщини. У цьому році рубрику наповнювали розповіді про учасників польського антирадянського підпілля. Ми згадували Станіслава Зентару, Вітольда Лязурека, Євгенія Мясковського, Леона Коваля, Яніну Сулковську, Антона Гермашевського, Терезу та Ядвігу Траутман, Яна Корнафеля, Броніслава Шевчика, Броніслава Румеля, Генрика Соколовського, Станіслава Бонка, Владислава Кендзерського, Вітольда Бідаковського, Тадеуша Ковальського, Лонгіна Боханчика, Антона Лукаржевського, Леопольда Адамця, Леона Роговського, Степана Гурняка та Юзефа Загродника.

Польська культурно-просвітницька діяльність в Україні
2016-й також став роком численних ювілеїв польських культурних організацій. У березні своє 20-річчя відзначило Товариство польської культури Дубенщини. Такий же ювілей у квітні відсвяткувало товариство польської культури Здолбунівщини.

Влітку 25 років повернення своєї святині відзначила спільнота кафедральної парафії Святих апостолів Петра і Павла в Луцьку. Чверть віку свого існування відсвяткувало теж Товариство польської культури на Волині імені Еви Фелінської – найстаріша та найбільша польська організація у Волинській області. Своє 30-річчя відзначило ще Польське культурно-освітнє товариство Тернопільської області.

Завершена каденція року
У 2016 р. завершилася каденція Генерального консула РП у Луцьку Беати Бживчи. За підтримку польсько-українського партнерства та європейських прагнень України їй висловили подяку керівники Луцької міськради і Волинської обласної державної адміністрації. Беата Бживчи після завершення дипломатичної каденції на Волині продовжила свою роботу в Міністерстві закордонних справ Польщі, а обов’язки Генерального консула установи від травня виконує Кшиштоф Савицький.

Учитися, зростати, удосконалюватися…
У 2016-му ми повідомляли нашим читачам про численні стипендії і програми, конкурси і фестивалі, участь у яких могли взяти й брали волиняни, рівняни, а також усі, хто читав «Волинський монітор» у році, що минає. А це Стипендійна програма уряду РП, Стипендійна програма імені Лейна Кіркланда, Стипендія і дотація імені Кшиштофа Скубішевського, «Східні стипендії», Грант на проведення дослідження на факультеті «Artes Liberales» Варшавського університету, Східня літня школа, Стипендійна програма «Gaude Polonia – 2017», Навчальні візити до Гдині, програми «Подвійний диплом», «Біло-червоне ABC», «Перша полоністична бесіда», щорічний декламаторський конкурс польської поезії і прози для мешканців України, конкурси «Бути поляком», «Я і Польща», «Польські сліди», «Співаємо польську поезію», Міжнародний конкурс на написання есе у сфері суспільних наук, Загальнопольський літературний конкурс і Міжнародний літературно-мистецький конкурс «Люблінщина в легендах», проект «Луцьк – багатокультурне місто», Школа полонійного лідер, Програма Академії молодих дипломатів, фестиваль «Стравінський та Україна» та ін.

ВМ