Ляди біля Гути Степанської
Статті

Мені пощастило, подорожуючи Волинню, зустріти на своїй дорозі пастора Петра Юрчука, просту й одночасно велику людину. Його проповіді часто перевершували трактати всіляких філософів і мудреців. Його стареньким возом ми неспішно їздили волинською землею. Він був моїм приятелем, помер недавно. Цей фоторепортаж я присвячую йому.

Бандерівці увійшли в дім до Михайла, батька Петра. Пастор приймав усіх, але цих мусив ще й пригостити. Коли немісцеві бандерівці, п’яні й зарозумілі, розібралися, в чийому домі перебувають, почали провокувати: «Ти, пасторе, скажи, що в «Письмі» вичитав? Ми переможемо?» Коли Михайло ухилився від відповіді, нагнули його гвинтівкою до «Святого Письма». Відповів: «Я ще не дочитав».

Змусили його стати їхнім візником, коли здобували Гуту Степанську. Він їздив із ними три дні. Котрогось разу я запитав Петра: «А що тато привіз із Гути?» Він відповів: «Наші руки не заплямовані й ганьбою не покриті. Нічого не привіз».

Тітка Петра понесла бандерівцям їжу до лісу, хоч самі вдома не мали нічого. Була її черга. Повертаючись, відповіла сусідці: «Носила чортам їжу до лісу». Тієї ж ночі прийшли, поклали тітку на лавці й били до втрати свідомості. Відходячи, бурмотіли: «Чорти йдуть, чорти йдуть».

На Ляди напали в ніч 16 липня 1943 р. Тоді населення втікало до Гути Степанської. Бандерівці вбивали всіх, на кого натрапляли.

1. Над Лядами встає сонце.

Над Лядами встає сонце

2. Тимчасовий хрест у Лядах.

Тимчасовий хрест у Лядах

3. Мені допомагає українець Віктор Крот, ветеринар, багатолітній голова сільської ради в Гуті.

Мені допомагає українець Віктор Крот, ветеринар, багатолітній голова сільської ради в Гуті

4. Біля мене – Петро Юрчук, пастор п’ятидесятників у Гуті.

Біля мене – Петро Юрчук, пастор п’ятидесятників у Гуті

5. Ляди. Над Омелянкою сідає сонце.

Ляди. Над Омелянкою сідає сонце

6. Напис на хресті.

Напис на хресті

Текст і фото: Януш ГОРОШКЕВИЧ

P. S.: Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом: janusz-huta-stepanska@wp.pl.

***

Текст опублікований у рубриці «Шляхом волинських хрестів навколо Гути Степанської з Янушем Горошкевичем».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ВОЛИНЬ ЯК ХЛІБ НАСУЩНИЙ. ФОТО

ОМЕЛЯНКА – УРОЧИЩЕ КЛИМОВЕ

РОМАШКОВЕ, ГМІНА ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ГАЛИ В ГМІНІ АНТОНІВКА САРНЕНСЬКОГО ПОВІТУ

ХОЛОНЕВИЧІ – ЯМА СМЕРТІ

ГРАБІНА У ГМІНІ АНТОНІВКА

ХОЛОНЕВИЧІ – КРИНИЦЯ, ЯМА СМЕРТІ

ГУТА СКЛЯНА (МИДСЬКА) У ГМІНІ ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ПАРОСЛЯ У ГМІНІ АНТОНІВКА

ОМЕЛЯНКА БІЛЯ ГУТИ СТЕПАНСЬКОЇ

ОСТРІВКИ БІЛЯ ВИРКИ

ГУТА СТЕПАНСЬКА: ХРЕСТ «ІСУСЕ, ПОРЯТУЙ НАС»

ГУТА МИДСЬКА У ГМІНІ ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ТХОРИ У ГМІНІ ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ДВОРЕЦЬ БІЛЯ СТЕПАНЯ

ОБУРКИ ТРУСЕВИЧІВСЬКІ У ГМІНІ КОЛКИ

ВИРКA. МІСЦЕ КОСТЕЛУ ВОЗДВИЖЕННЯ СВЯТОГО ХРЕСТА

ЛІКАРНЯ В ОСОВІ

КОЛОНІЯ СТИДИНСЬКA, ГМІНА ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ПІВБІДА БІЛЯ МАЛОГО СТИДИНА

ХОЛОНЕВИЧІ У ГМІНІ СИЛЬНЕ

Схожі публікації
Хрест Горошкевичів у Гуті Степанській
Статті
1940 р., а потім 1942 р. були для Гути Степанської дуже скорботними. Черговий спалах епідемії дизентерії спустошив парафію, призвівши до смерті 40 дітей. Тоді помер менший брат мого тата, семилітній Владислав. Він був таким радісним, здавалося, що не помирає, а просто засинає.
19 березня 2019
Місце костелу Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській
Статті
Цей фоторепортаж присвячую пам’яті Міхала Савіцького, великого благодійника парафії Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській.
05 березня 2019
Кладовище Ворцелів у Степані
Статті
Кладовище Ворцелів було другим римо-католицьким цвинтарем у Степані. Перше знаходилося біля костелу. На обох здавна хоронили цілі покоління наших предків. Обидва цвинтарі тепер забудовані.
19 лютого 2019
Рафалівка в Сарненському повіті
Статті
Парафію в Рафалівці заснували в 1925 р. Тут збудували костел Святих Апостолів Петра і Павла та плебанію.
31 січня 2019
Колки на Стирі
Статті
Цей фоторепортаж я присвячую полякам і українцям, яких бандерівці спалили разом із костелом у Колках.
22 січня 2019
Католицьке кладовище в Сарнах
Статті
Католицьке кладовище в Сарнах зруйнували на початку 80-х років. Людські останки, захоронені на ньому, не знайшли вічного спочинку – історія порозкидала їх.
20 грудня 2018
Антонівка на Горині
Статті
Коли в 1903 р. імператор Росії наказав прокласти залізницю з Києва до Ковеля, історія Антонівки кардинально змінилася. Мале, бідне й усіма забуте село виграло в лотерею, зокрема, завдяки власнику Городця Камілю де Пурбе.
11 грудня 2018
Неруче у гміні Сильне
Статті
Цей фоторепортаж присвячую пам’яті Стефана Померанського з Галинувки.
26 листопада 2018
Кладовище у Вирці
Статті
Коли на місце кладовища у 2010 р. прибуло V паломництво колишніх парафіян, то на молебень прийшли й українці. У розмові одна зі старших жінок запитала: «А де ділися Красинкевичі зі Старої Зівки, наші сусіди? Знаєте щось про них?»
15 листопада 2018