Кафедри української літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки та україністики Варшавського університету організували наукову конференцію, присвячену творчості видатної української письменниці.

Жодні обмеження не стали на заваді у проведенні наукової конференції, присвяченої 150-річчю славетної волинянки, письменниці Лариси Косач. Навпаки, віртуальний спосіб організації міжнародного форуму збільшив його представництво.

Окрім організаторів із Волинського національного університету і Варшавського університету та представників Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України, у заході, що відбувся 24 та 25 лютого, взяли участь літературознавці, мовознавці, культурологи науково-освітніх установ всієї України. Польща була представлена також Люблінським католицьким університетом, Університетом імені Адама Міцкевича в Познані. Ще в конференції взяли участь науковці з Німеччини, Хорватії та Туреччини.

Універсальна тема «Творчість Лесі Українки: національно-культурні коди і європейська традиція» передбачала роботу в багатьох секціях. Проблеми, підняті під час виступів та обговорень, були дотичні не лише літератури й постаті Лесі Українки, але й глобальних культурних процесів Європи упродовж останніх століть.

Під свою опіку захід узяв Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця, вітальне слово від якого озвучив перший секретар посольства Віталій Білий.

Під час пленарного засідання спочатку виступили організатори, далі доповіді виголосили директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський («Леся Українка: мужній голос національної відповідальності»), доктор наук Олеся Лазаренко із Європейського університету Віадріна у Франкфурті-на-Одері («Творчість Лесі Українки у працях Юрія Бойка-Блохина та його німецьких колег-славістів»), професор Загребського університету Євген Пащенко («Леся Українка – представниця українського модерну») та професор Ярослав Поліщук з Університету імені Адама Міцкевича в Познані («Леся Українка в радянському каноні»).

Під час виступу Євгена Пащенка, який знаходився в будівлі посольства України в Хорватії, відбувся невеликий землетрус. Обійшлося без втрат, однак переживати довелося всім, хто спостерігав за виступом гостя із цієї сейсмічно неспокійної останнім часом балканської держави. Навіть пожартували, що так Леся надсилає вітання, оскільки почула з далеких світів виступи про її життя і творчість.

Друга частина конференції складалася з дев’яти секційних засідань. Окрім знаних дослідників творчості Лесі Українки, участь у них взяли студенти й аспіранти з Луцька та Варшави, які виступили в ролі слухачів, а дехто з них долучився до дискусії із професорами.

Під час фінального обговорення всі були одноголосні в тому, що творчість Лесі Українки не втрачає актуальності, а її суспільно-політичні погляди, відтворені в художніх та публіцистичних творах, листах, наукових розвідках, ще довго будуть предметом обговорення на численних зустрічах далеко за межами її рідної Волині.

Міжнародна конференція відбувалася паралельно з урочистою академією, що пройшла у Волинському національному університеті в Луцьку. Під час заходу нагородили дослідників творчого доробку видатної волинянки та відзначили їхню командну роботу над повним академічним зібранням творів Лесі Українки в 14 томах.

До вітань долучився Генеральний консул РП у Луцьку Славомір Місяк, який висловив сподівання на подальший розвиток польсько-українських культурних проєктів. Він нагадав про якісну роботу в підготовці польськомовного видання Лесі Українки драми-феєрії «Лісова пісня» перекладачки, професорки ВНУ Світлани Сухарєвої та коректорки з Польщі Ядвіги Демчук. Додамо, що Світлана Сухарєва та Ядвіга Демчук уже багато років співпрацюють із редакцією «Волинського монітора».

Віктор ЯРУЧИК
Фото надав автор

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

СКАРБИ МУЗЕЮ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ВОЛИНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

УПЕРШЕ НА ВОЛИНЬ ПРИВЕЗЛИ ОРИГІНАЛИ «ЛІСОВОЇ ПІСНІ» ТА «БОЯРИНІ»