Польські фразеологізми: Сувеніри з відпустки
Статті

Мабуть, не одному з нас рот розтягується від вуха до вуха від самої лише думки, що семимильними кроками наближається час омріяної відпустки. Правду кажучи, обставини не сприяють безтурботному відпочинку, але, якщо добре пошурупати головою, точно вдасться вигадати спосіб безпечно і радісно провести канікули.

Отож, провакциновані, дотримуючись усіх санітарних режимів, ми невдовзі вирушимо в довгоочікувану подорож. Напрямки мандрівок будуть настільки ж різними, наскільки можуть бути різними очікування людського роду в цьому плані. Хтось у темну вибере пляжі й море, хтось – озера, інші – гори або прогулянки розжареною від літньої спеки міською бруківкою.

Ну що ж, є теж такі хардкорні мандрівники, які обожнюють смажитися на пательні міських агломерацій і в поті чола оглядати прекрасні пам’ятки, зведені людською рукою в прадавні віки. Насправді в багатьох випадках від фортеці чи палацу навіть каменя на камені не залишилося, проте завжди є місце, на якому це древнє диво стояло, і саме воно, з повним багажем бур’янів, руїн і всякої живності, що населяє тільки їм відомі закапелки, становить мету цих особливих поїздок.

Попри таке розмаїття людських зацікавлень, ми знайдемо одну рису, спільну для всіх більш чи менш дивних туристів. Кожен, як один муж, зі своєї поїздки має привезти додому сувеніри.

Треба чесно зауважити, що деякі екземпляри можуть ввести людину у справжній ступор. Бо як тут можна пройти повз гуцульського капелюха з пір’їною, який спокійнесенько лежить поруч із топірцем на розкладці в приморському кіоску із сувенірами. Додаймо до цього масу надзвичайно вишуканих пластикових термометрів із якорем і дельфіном або з домовиком чи прикрашених гліттером шкатулочок невідомо для чого.

Знайдуться теж прерізні витребеньки, призначення яких не зможе відгадати навіть найясніший ум, відкривачки або запальнички з назвою міста, в якому ми зараз перебуваємо, і – обов’язково – кургани камінців і мушельок найрізноманітнішого розміру й походження.

Такі абищиці, ціна на які зазвичай кидає нормальну людину на коліна, опиняються у валізах і сумках, щоби після довгої та виснажливої подорожі зайняти своє місце на полиці в очікуванні на чергового товариша, теж призначеного виключно для однієї надзвичайно важливої місії – збирати пилюку.

Посміхатися від вуха до вуха (śmiać się od ucha do ucha), тобто сердечно, радісно.

Щось наближається (семи)мильними кроками (coś zbliża się milowymi krokami), тобто дуже швидко.

Рухай головою (rusz głową) – так ми говоримо тоді, коли хочемо, щоби хтось подумав. Український відповідник – пошурупати, розкинути мізками.

Вибрати щось в темну (wybrać coś w ciemno), тобто беж жодних роздумів, швидко. Український відповідник – вибрати навмання.

У поті чола (w pocie czoła) – робити щось із труднощами, з великими зусиллями.

Як один муж (jak jeden mąż), тобто разом.

Кинути на коліна (rzucić na kolana) – здивувати когось, вразити, захопити. Такий вираз може теж означати перемогу над кимось, упокорення його.

Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: СМАК ДИТИНСТВА

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: НАБИТІ В ПЛЯШКУ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ТОЧКА ЗОРУ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ІСПИТ ЗРІЛОСТІ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: СЕЛЕБРІТІ НАШОГО ЧАСУ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: КОНДИТЕРА З МЕНЕ ВЖЕ НЕ БУДЕ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: МАШИНА ЧАСУ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ЧУЖЕ ЖИТТЯ

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Тадко-неїжко і Кокошка-смакошка
Статті
Їжа, попри те, що тема здається надзвичайно приємною, все ж таки з якихось таємничих, мабуть позаземних, причин розділяє людей. Більше, хоч це й видається єрессю, ніж політика. Як приклад можемо навести запитання, чи суп має бути з макаронами чи картоплею.
11 березня 2026
Польські фразеологізми: Кіндерштуба
Статті
Гарним вихованням, як раніше рідкісною порцеляною, зараз користуються переважно з особливої нагоди. Від великого дзвону. Колись вона стояла в меблевій стінці, на виду і боронь Боже торкнутися її без причини – тільки не розбити б.
20 лютого 2026
Польські фразеологізми: Закон джунглів, або Сильнішому можна більше
Статті
Закон джунглів звучить як щось дуже відсторонене, екзотичне, що належить до світу ліан, іклів та пазурів. Воно асоціюється з документальним фільмом про природу, в якому Кристина Чубувна незвичайним голосом пояснює, чому антилопа щойно програла в брутальній сутичці свою життєву суперечку з левом.
30 січня 2026
Польські фразеологізми: Гроші, викинуті в болото
Статті
У польській мові існує фразеологічний зворот настільки місткий, що в нього можна запхати державний бюджет, кілька невдалих інвестицій і один дуже дорогий кавовий автомат, який купили, бо був на акції, а пізніше виявилося, що цим рішенням ми поцілили як кулею в огорожу. Йдеться, звісно, про класику жанру: гроші, викинуті в болото.
21 січня 2026
Польські фразеологізми: Сміття в польській мові
Статті
Відкриваю холодильник, а там… брекфест тайм. Виходжу на прогулянку і чую, як сусідка кричить до собаки: «Кам ін, Люсі, йдемо в хату!» Вмикаю телевізор, а там усенька польська мова намагається відчайдушно пригадати, чим же вона є. І я її абсолютно не звинувачую.
05 січня 2026
Польські фразеологізми: Ніс на квінту, або Непросте мистецтво нарікання
Статті
Неймовірно, що людство дійшло до етапу польотів у космос, розумних будинків і пристроїв, які, немов велике гумове вухо, вміють підслуховувати наші розмови, щоб потім ні з грушки ні з петрушки запропонувати нам «ідеальний пилосос на знижці». Водночас воно не може приборкати однієї винятково примітивної сили природи – здатності нарікати.
16 грудня 2025
Польські фразеологізми: Позички, або Як найшвидше втратити друзів
Статті
«Позич мені сотню – як бабцю люблю, віддам завтра». Ця на перший погляд невинна фраза і прохання, яке в ньому міститься, в історії людства розпочали більше трагедій, ніж греко-перські війни, невдалі побачення та всі ремонти, разом узяті.
02 грудня 2025
Польські фразеологізми: Мистецтво хом’ячити
Статті
Час від часу в кожній людині прокидається глибоко прихований ген, який відповідає за накопичення запасів. І немає найменшого значення, чи ми хочемо запхати до стелі домашню комору, бо ж невблаганно наближається зима, чи потрапили на розпродаж макаронів або щецінського паприкажа*.
14 листопада 2025