Польські фразеологізми: Селебріті нашого часу
Статті

Якийсь час тому журналіст під час передачі однієї з найпопулярніших у Польщі радіостанцій взяв інтерв’ю в суперважливої, впливової і, коротше кажучи, надзвичайної персони, від рішень якої залежало дуже багато у сфері культури.

Журналіст підготував багато підступних і гострих питань, якими без пардону намагався загнати свого співрозмовника в козиний ріг. Під час розмови він брав свого візаві в перехресний вогонь питань, подвоювався і потроювався, аби, хоч найменшою мірою, продемонструвати некомпетентність гостя. А той звивався як викинутий на берег піскар, без кінця намагаючись уникнути ясних і однозначних відповідей, як це зазвичай роблять політики.

І сказав би хтось тверезомислячий, що немає нічого дивовижного та небуденного в таких інтерв’ю, їх усюди пучками, тож навіщо про них згадувати? Нащо тріпати собі язик загальновідомими, банальними справами, які нічого нового про світ не кажуть? Бо що ж і кому можна тут нового сказати, коли і журналіст, і запрошений гість входять один одному у слово, змагаються у проголошенні власних думок, єдино слушних і неспростовних, спираючись тільки на свої менісябачить і «так я вважаю» (із наголосом на «я»).

Однак варто хоч раз у житті спробувати заглибитися в рефлексію, на жаль, занадто сумну, після сеансу сорому, деякої відрази і зніяковіння, які супроводжуватимуть нас після завершення розмови. Звідки ж ці негативні відчуття? – може запитати справедлива й послідовна у своїх учинках людина.

Отже, пояснення захоплює своєю простотою. Як про культуру в широкому розумінні цього слова з неприхованою зверхністю та почуттям власної непомильності можуть говорити люди, які під час обміну думками без жодного збентеження й тіні сорому демонструють світові просто феноменальні прогалини в загальних знаннях?

Останні прочитані й засвоєні цими панами видавничі новинки оберталися у сфері книг із рецептами й корисними порадами, та співрозмовники від цього абсолютно не почуваються ущербними. Якщо раніше хтось, потрапивши в товариство, не дуже встигав за розмовою і не мав найменшого поняття про що вівся диспут, то сидів як миша під мітлою, щоби своїм незнанням і собі, і світу сорому заощадити.

А далі чимшвидше усував недоліки, заповнював прогалини в освіті, і при цьому мусив бути не професором, що працює в чотирьох університетах, а лише людиною, яка демонструє шану до знань.

Підступні питання (podchwytliwe pytania) – двозначні питання, коли потрібно добряче задуматися над відповіддю.

Загнати когось у козиний ріг (zagnać kogoś w kozi róg) – отримати над кимось перевагу в розмові.

Перехресний вогонь питань (krzyżowy ogień pytań) – питання йдуть одне за одним, тому той, хто відповідає, не має багато часу, аби подумати.

Подвоюватися і потроюватися (dwoić się i troić) – робити щось із запалом, дуже старатися.

Чогось є пучками (jest czegoś na pęczki) – чогось чимало, дуже багато (український відповідник – пачками).

Тріпати собі язик (strzępić sobie jęzor) – говорити довго і без сенсу (чесати язиком).

Входити один одному у слово (wchodzić sobie w słowo) – переривати когось на слові, що не надто виховано.

Менісябачить (widzimisię) – не лише висловлення власної думки без зважання на думку інших людей, а також каприз, забаганка.

Сидіти як миша під мітлою (siedzieć jak mysz pod miotłą) – поводитися тихо, бути непомітним.

Сорому заощадити (wstydu zaoszczędzić) – не ставити в незручне становище.

Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: КОНДИТЕРА З МЕНЕ ВЖЕ НЕ БУДЕ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: МАШИНА ЧАСУ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ЧУЖЕ ЖИТТЯ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ЗАБОРОНИ НАМ ЗАВЖДИ НЕ ДО СМАКУ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ПЕРЕСТОРОГИ Й ДОБРІ ПОРАДИ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: БРЕХНЯ МАЄ КОРОТКІ НОГИ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: У НОВОМУ РОЦІ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: СВЯТКОВА ЛИХОМАНКА

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Фальшива монета
Статті
Одне прислів’я, хтось сказав би, що воно напевно китайське, говорить: «Своїх друзів тримай близько себе, а ворогів ще ближче». Маючи на увазі власне благо, важко не погодитися з таким твердженням.
21 березня 2024
Польські фразеологізми: Як (не) стати буряком?
Статті
Відповідь на поставлене в заголовку запитання здається простою і дуже очевидною. Достатньо однієї людиноподібної особини середніх розумових здібностей, хоч інколи це зайве, бо всю роботу може виконати сама матінка-природа. А ще – трохи землі, себто ґрунту, дещиця вологи, сонця і терпеливості в очікуванні врожаю, щоб через кілька тижнів витягти із землі чудовий червоний кулястий і дуже корисний овоч.
26 лютого 2024
Польські фразеологізми: Старість Господу Богу не вдалася?
Статті
Зазвичай ми промовляємо ці слова як розповідне речення, без жодних знаків запитань і сумнівів. Сумно при цьому похитуємо головою над позбавленим радості старечим життям і задумуємося над суєтністю цього світу. Ставлячи знак запитання, я намагаюся хоча би трішки всунути кийок у мурашник і спровокувати дещо інший погляд на поважний вік.
14 лютого 2024
Польські фразеологізми: Іспит совісті
Статті
Початок року ми зазвичай сприймаємо як новий етап. Робимо в цей час урочисті обіцянки, завершуємо старі справи та намагаємося з усіх сил увійти в умовно новий період із чистою сторінкою, на яку ми будемо записувати лише чудові та гідні похвали результати.
31 січня 2024
Польські фразеологізми: Лоск
Статті
У кав’ярні за сусіднім столиком два розфуфирених або, якщо комусь так більше до вподоби, переодягнених ботоксних водоростеїди розмовляли про плани на зимовий відпочинок. Не потрібно було мати слух як у кажана, щоб почути, про що мова, адже обидві дами висловлювали свої думку чітко та голосно, анітрохи ніким не переймаючись.
17 січня 2024
Польські фразеологізми: Звернення до батьків
Статті
Відколи мої подруги стали молодими мамами, їхня поведінка почала набувати найрізноманітніших, досить дивних, форм, а теми, довкола яких точилися всі розмови, вводили мене в остовпіння.
09 січня 2024
Польські фразеологізми: Невдоволені
Статті
Трохи сьогодні подощило. Така собі моросячка, дещо холодна і, як годиться дощеві, мокра. Листя вже не так шарудить під ногами і втратило свій золотавий колір, почула я від своїх земляків, які поспішали на роботу ранковим трамваєм, зодягнені у вишуканий ширвжиток. Дійсно новий ранок розпочався похмурим небом, але чи це причина, щоб зі скислою міною робити перший крок у день?
19 грудня 2023
Польські фразеологізми: Ще раз про стереотипи
Статті
Прийшла до мене сусідка і знайома, два в одному. Ми живемо поряд досить давно, і з плином часу звичайне «добридень» перетворилося на сердечне спілкування. І ми обидві знаємо, що завжди можемо по-сусідськи розраховувати на склянку цукру чи солі.
12 грудня 2023
Польські фразеологізми: Такий день
Статті
Скільки пам’ятаю, завжди перший день листопада в мене асоціюється з чимось незвичайним. Із трохи задушливим повітрям. Із запахом диму від запалених білих воскових свічок у більших чи менших лампадках. Цей запах змішувався з вологістю, якою було насичене повітря, й ароматом опалого листя, що шелестіло під ногами.
03 листопада 2023