Польські фразеологізми: Чоловіки і квіти
Статті

Розкішні букети, оберемки пахучого зілля, вишукані композиції або класичні великі окремі квіти – насправді все одно, який віхоть ми отримаємо. Кожного разу такий вияв уваги дарує нам, жінкам, радість і приємність.

Навіть якщо в кольоровій композиції немає запашних рослин, ми однаково, дещо бездумно, керуючись інстинктом, запихаємо в неї ніс, шукаючи задоволення для органу нюху. Сильніше і на довше запам’ятовуються всі ті виняткові нагоди і дні нашого життя, відзначені квітами.

Ми кидаємо сильного фоха, коли ті, хто мав би пам’ятати про річниці, іменини, дні народження, будь-які особливо важливі для нашої величності дати, у своїй щоденній метушні, через забудькуватість чи дурість просто про них забувають.

8 березня чи 14 лютого частина людської популяції вдає, що ці дати не мають для них жодного значення, адже поважати, шанувати й кохати понад усяку міру їх потрібно впродовж усього року. Решта ж стоїть у кілометрових хвостах за оклепаними тюльпанами, трояндами, герберами, фрезіями тощо.

Продавці потирають руки, очікуючи кокосових прибутків, а жінки, мужчини яких не визнають валентинок чи Міжнародного жіночого дня, із ретельно прихованим сумом і долею заздрості поглядають на своїх колежанок, які отримують величезні букети.

Багато представників чоловічої статі трактують згадані свята як примусову панщину, яку треба відробити – лише потім настане святий спокій. Квіти вони приносять від великого дзвону і до голови їм не приходить гарна й мудра у своїй простоті думка, що, може, варто було би подарувати своїй коханій квіти без будь-якої нагоди і жодного свята.

Насправді в багатьох випадках, особливо в хижих жінок, які винюхують довкола зраду й обман, зародиться під зачіскою думка, що цей її єдиний чоловік може мати щось за вухами і прагне багатим букетом спокутати свою таємну провину.

Однак такі екстремальні та прикрі випадки нехай залишаться виключно у сфері здогадок, а всім закоханим я від усього серця бажаю, щоб їм часто дарували чудові букети.

Віхоть (wiecheć) може означати і сніп збіжжя, і в’язанку квітів.

Кинути фоха (rzucić focha) – образитися.

Кілометровий хвіст (kilometrowy ogonek) – дуже велика черга.

Щось дуже оклепане (coś bardzo oklepanego), тобто популярне, звичне.

Ми потираємо руки (zacieramy ręce) не тільки від холоду, але й тоді, коли нас щось радує, наприклад, очікуваний непоганий прибуток.

Кокосові прибутки (kokosowe zyski) – винятково високі доходи.

Примусова панщина (przymusowa pańszczyzna) – те, що ми повинні виконати, але робимо це без охоти.

Робити щось від великого дзвону (robić coś od wielkiego dzwonu), тобто напрочуд рідко, нечасто.

Винюхувати щось довкола (wietrzyć coś dookoła) – передчуття щодо певних подій, про які ми нічого не знаємо, а тільки здогадуємося.

Мати щось за вухами (mieć coś za uszami), тобто щось приховувати.

Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ПРО ЖІНОК

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: СТЕРЕОТИПИ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: МОЛОДШІ СЕСТРИ І БРАТИ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ЗА П’ЯТЬ ДВАНАДЦЯТА

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: А КОРОЛЬ – ГОЛИЙ, АБО МОВА ПРО УДАВАННЯ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ДОРОЖНЄ МОРАЛІТЕ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ПОСИДЕНЬКИ З РІДНЕЮ, АБО У ТЬОТІ НА ІМЕНИНАХ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: НАШЕ ГРУБШЕ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: СУВЕНІРИ З ВІДПУСТКИ

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Тадко-неїжко і Кокошка-смакошка
Статті
Їжа, попри те, що тема здається надзвичайно приємною, все ж таки з якихось таємничих, мабуть позаземних, причин розділяє людей. Більше, хоч це й видається єрессю, ніж політика. Як приклад можемо навести запитання, чи суп має бути з макаронами чи картоплею.
11 березня 2026
Польські фразеологізми: Кіндерштуба
Статті
Гарним вихованням, як раніше рідкісною порцеляною, зараз користуються переважно з особливої нагоди. Від великого дзвону. Колись вона стояла в меблевій стінці, на виду і боронь Боже торкнутися її без причини – тільки не розбити б.
20 лютого 2026
Польські фразеологізми: Закон джунглів, або Сильнішому можна більше
Статті
Закон джунглів звучить як щось дуже відсторонене, екзотичне, що належить до світу ліан, іклів та пазурів. Воно асоціюється з документальним фільмом про природу, в якому Кристина Чубувна незвичайним голосом пояснює, чому антилопа щойно програла в брутальній сутичці свою життєву суперечку з левом.
30 січня 2026
Польські фразеологізми: Гроші, викинуті в болото
Статті
У польській мові існує фразеологічний зворот настільки місткий, що в нього можна запхати державний бюджет, кілька невдалих інвестицій і один дуже дорогий кавовий автомат, який купили, бо був на акції, а пізніше виявилося, що цим рішенням ми поцілили як кулею в огорожу. Йдеться, звісно, про класику жанру: гроші, викинуті в болото.
21 січня 2026
Польські фразеологізми: Сміття в польській мові
Статті
Відкриваю холодильник, а там… брекфест тайм. Виходжу на прогулянку і чую, як сусідка кричить до собаки: «Кам ін, Люсі, йдемо в хату!» Вмикаю телевізор, а там усенька польська мова намагається відчайдушно пригадати, чим же вона є. І я її абсолютно не звинувачую.
05 січня 2026
Польські фразеологізми: Ніс на квінту, або Непросте мистецтво нарікання
Статті
Неймовірно, що людство дійшло до етапу польотів у космос, розумних будинків і пристроїв, які, немов велике гумове вухо, вміють підслуховувати наші розмови, щоб потім ні з грушки ні з петрушки запропонувати нам «ідеальний пилосос на знижці». Водночас воно не може приборкати однієї винятково примітивної сили природи – здатності нарікати.
16 грудня 2025
Польські фразеологізми: Позички, або Як найшвидше втратити друзів
Статті
«Позич мені сотню – як бабцю люблю, віддам завтра». Ця на перший погляд невинна фраза і прохання, яке в ньому міститься, в історії людства розпочали більше трагедій, ніж греко-перські війни, невдалі побачення та всі ремонти, разом узяті.
02 грудня 2025
Польські фразеологізми: Мистецтво хом’ячити
Статті
Час від часу в кожній людині прокидається глибоко прихований ген, який відповідає за накопичення запасів. І немає найменшого значення, чи ми хочемо запхати до стелі домашню комору, бо ж невблаганно наближається зима, чи потрапили на розпродаж макаронів або щецінського паприкажа*.
14 листопада 2025