Скільки ж я знаю жінок, які одночасно варять суп, смажать млинці, обговорюють телефоном нове замовлення на проєкт саду й, окрім цього, періодично піднімають малолітнє чадо, яке, репетуючи внебоголос, вимагає, щоб його взяли на руки.
До того ж у перервах між цими заняттями вищезгадані жінки розсудливо і змістовно відповідають на запитання дочок, які збираються до когось там і з кимось там на день народження чи в кіно. І вибір правильного одягу в цей момент – надзвичайно важлива справа, від якої залежить існування світу.
Якщо до цього всього додати ще й допомогу своїй коханій половинці, яка з безумством в очах шукає краватку, що пасувала би до сорочки, яку, своєю чергою, потрібно ще попрасувати, то матимемо завершений образ.
Зі стоїчним спокоєм такі кобіти здатні з усім цим вінегретом розібратися без особливих зусиль. Така поведінка «слабкої статі» є чимось цілком нормальним, звичним – на порядку денному.
Водночас як ота краща частина людського роду ми, безсумнівно, маємо багато за вухами, бо й натурою дещо в’їдливі та як реп’ях до собачого хвоста вміємо причепитися до якоїсь часто дріб’язкової справи. А волосину начетверо то вже багато хто з нас вміє чудово поділити.
У надрах жіночих бездонних сумочок переважно панує повний безлад, у якому тільки ми вміємо знайти якісь закономірності, в гості ми збираємося годинами, кидаємо фоха і робимо кислі міни через текст: «Здогадайся, чому».
Окрім того, досить часто вишукуємо діру в цілому, а з голки можемо зробити непогані вила. Коня з упряжжю тому, хто матиме відвагу заперечити, що це саме на наших тендітних плечах спочивають солідні фундаменти, на яких стоїть не одна кар’єрна чи приватно-домашня споруда.
Тому без великого перебільшення і зловживання словами, що мають величезне значення, поза всякими сумнівами можна ствердити, що життя з нами дуже важке, але без нас воно просто неможливе.
Репетувати внебоголос (drzeć się wniebogłosy), тобто дуже голосно кричати, на все горло.
Робити щось із безумством в очах (robienie czegoś z obłędem w oczach) – стан крайнього стресу, знервованості.
Стоїчний спокій (stoicki spokój), тобто спокій, який ніхто не може похитнути.
На порядку денному (na porządku dziennym), тобто щодня, часто, регулярно.
Мати щось за вухами (mieć coś za uszami) – мати щось на сумлінні, щось стидке чи негарне, що хочеться приховати.
Ділити волосину начетверо (dzielenie włosa na czworo) – обговорення, обсмоктування якоїсь дріб’язкової теми чи справи, часто не один раз і з надмірною допитливістю та педантизмом.
Кинути фоха (rzucić focha), тобто образитися, демонструвати свій поганий настрій, насупитися.
Шукати діри в цілому (szukać dziury w całym), тобто вишуковувати щось погане в доброму.
Робити з голки вила (robić z igły widły) – роздувати дрібниці.
Дарувати комусь коня з упряжжю (ofiarować komuś konia z rzędem), тобто обіцяти комусь велику, цінну нагороду з дуже невеликим шансом її насправді отримати.
Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: СТЕРЕОТИПИ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: МОЛОДШІ СЕСТРИ І БРАТИ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ЗА П’ЯТЬ ДВАНАДЦЯТА
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: А КОРОЛЬ – ГОЛИЙ, АБО МОВА ПРО УДАВАННЯ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ДОРОЖНЄ МОРАЛІТЕ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ПОСИДЕНЬКИ З РІДНЕЮ, АБО У ТЬОТІ НА ІМЕНИНАХ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: НАШЕ ГРУБШЕ
