Із висолопленим язиком ввалююся додому і на тяп-ляп витягаю з глибин шафи перше-ліпше вбрання. Важливо лише, щоб одяг був випрасуваний і дещо святковіший у своєму текстильному вигляді за інші елементи гардеробу.
Найдостойніший із мужів то з натяком споглядає на годинник, то скеровує погляд до неба, ніби там шукаючи підтримки. Такий невербальний спосіб спілкування має своє глибоке обґрунтування, адже на нас чекає сімейна вечеря, скликана з важливої причини (річниці, іменин, ювілею або чогось подібного), і ми мали би вже виходити, а я – в порошку.
Посередині кімнати – гора туфельок, на всіх меблях – предмети одягу, а косметика розкидана абсолютно скрізь. Квартира виглядає так ніби тут щойно пронеслося торнадо. Вираз обличчя найдостойнішого з мужів натякає, що в цьому хаосі він почувається загубленим як Андзя в садочку.
Перепорхуючи між кімнатою і ванною, посилаю йому сповнений ніжності й вибачення повітряний поцілунок. Намагаюся якось його призвичаїти, а передусім згладити цю стресову ситуацію. На жаль, часто так трапляється, що саме того дня, коли в нас запланований якийсь винятковий візит, нам на голову звалюється тисяча різних справ, про існування яких раніше ми навіть не підозрювали.
Несподівано потрібно надіслати якусь важливу посилку, поїхати в офіс, оплатити страшенно невідкладну квитанцію, а дорогою випити каву з подружкою, з якою віками не бачилися. Тому й недивно, що в таких обставинах вчасне виконання чогось практично неможливе. І кожен чоловік повинен це зрозуміти.
Бути в порошку (być w proszku), тобто бути абсолютно непідготованим.
За п’ять дванадцята (za pięć dwunasta), тобто в останній момент.
Робити щось із висолопленим язиком (z wywieszonym językiem) – бути вкрай втомленим, виснаженим.
Робити щось тяп-ляп або на промазав-поцілив (na łapu-capu, lub na chybił trafił) – робити випадковий вибір, часто через нестачу часу, або діяти дуже поспішно, необдумано, неуважно.
Скеровувати погляд (зводити очі) до неба (kierowanie wzroku ku niebu) – ознака втрати терпіння, роздратування.
Загубитися як Андзя в садочку (bycie zagubionym jak Andzia w ogródku), тобто хтось цілком розгублений, дезорієнтований.
Віками когось не бачити (wieki kogoś nie widzieć) – дуже довго.
Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: А КОРОЛЬ – ГОЛИЙ, АБО МОВА ПРО УДАВАННЯ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ДОРОЖНЄ МОРАЛІТЕ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ПОСИДЕНЬКИ З РІДНЕЮ, АБО У ТЬОТІ НА ІМЕНИНАХ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: НАШЕ ГРУБШЕ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: СУВЕНІРИ З ВІДПУСТКИ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: СМАК ДИТИНСТВА