Архів у Луцьку продовжує оцифровувати справи репресованих
Статті

«У цих документах видно репресивну машину Радянського Союзу», – каже Любов Коць із Державного архіву Волинської області. Уже 1439 справ репресованих осіб, із 4231, наявної у фондах установи, оцифровано й оприлюднено на її сайті.

«20 грудня 1939 р. я перейшов держкордон СРСР зі сторони Німеччини (окупованої Польщі, – авт.). Завдань ніяких не мав. Я намагався врятувати своє життя. 1 грудня німецька охорона зробила погром над євреями в місті Холм. Були зібрані всі євреї від 16 до 60 років, зокрема і я. Направлялися на Грубешів. Багато євреїв німецька охорона розстріляла. При супроводі чимало людей втекло. Я теж вирішив втікати. З 1 до 20 грудня переховувався в селі біля кордону. Кордон переходив у Дорогуську з двома чоловіками, прізвищ яких не знаю», – це фрагмент допиту зі справи на польського єврея, ветеринарного лікаря, мешканця Холма Юзефа Зигмундовича Кока, оприлюдненої на сайті Державного архіву Волинської області. Юзефу Коку присудили три роки виправної колонії. Його реабілітували в 1989 р.

Справи репресованих радянською владою зберігалися в архіві з 1991–1992 рр., проте доступ до них було обмежено. З ними могли ознайомитися лише репресовані, їхні родичі і, як тоді говорили, компетентні органи, тобто працівники прокуратури. «Завдяки тому, що у 2015 р. ухвалили комплекс декомунізаційних законів, серед яких – ЗУ «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 рр.», ці документи почали виставляти на широкий загал», – повідомляє Любов Коць, керівниця відділу інформації та використання документів Державного архіву Волинської області.

Зараз в архіві зберігається 4231 справа, заведена органами держбезпеки на репресованих осіб. 1439 із них оцифровано та оприлюднено на сайті держустанови. По цих кримінальних справах проходять переважно українці та поляки. Є також євреї. Трапляються росіяни, зокрема ті, які в листах до родичів у російській глибинці критично висловлювалися щодо радянської політики, яка призвела до повоєнного голоду.

«І поляки, і українці йшли, як правило, за 54-ю статтею (йдеться про антидержавну діяльність, зокрема про зраду Батьківщини, – ред.). Із погляду радянської влади і одні, і другі були ворогами, бо погано висловлювалися про устрій Радянського Союзу, поширювали, як йдеться у справах, «завідомо неправдиву інформацію». Насправді вони говорили правду. Більшість справ проти українців – за членство в УПА, а проти їхніх родичів – «за пособничество антисоветской банде украинских националистов», як пишуть. Наприклад, є справа на цілу сім’ю Сусолів із Луцького району: двох батьків і чотирьох доньок. Батькам дали по 10 років таборів, а донькам – до шести. Багатьох поляків судили за контрреволюційну націоналістичну польську діяльність. У 1946 р. заарештували поляка Казімежа Липського, звинувативши його в тому, що він був активним учасником контрреволюційної польської повстанської організації, яка буцімто готувала збройне повстання проти радянської влади».

За словами Любові Коць, справи репресованих мають надзвичайну історичну цінність. Вони містять багато біографічних даних. Тут є досить цікаві довідки із сільських рад 1944, 1945, 1950 рр. Більше такої інформації немає ніде. Багато словесних описів арештованих, протоколи допитів, обшуків, різні ордери. Трапляються фотографії.

«У цих документах показано репресивну машину радянської влади. На основі їх можна побачити чітку картину того часу», – вважає Любов Коць.

Софія Калюжна

Схожі публікації
Святий Миколай завітав також до Тернополя
Події
4 грудня Святий Миколай відвідав Польський центр культури та освіти імені професора Мечислава Кромпця в Тернополі.
06 грудня 2022
Фільм учнів із Рівного отримав нагороду на всесвітньому конкурсі
Події
Українсько-польський союз імені Томаша Падури в Рівному вкотре отримав нагороду на всесвітньому конкурсі «Patria Nostra». Цим разом за відеороботу «Поляки під час війни в Україні».
05 грудня 2022
Подарунки від Святого Миколая
Події
Святий Миколай завітав до учнів, які цього року почали вивчати польську мову в суботньо-недільній школі при Товаристві польської культури на Волині імені Еви Фелінської.
05 грудня 2022
Без світла, зате разом. Поляки й українці з Рівного взяли участь в інтелектуальній грі
Події
Понад 70 осіб узяли участь у святкуванні Дня Незалежності Польщі в Рівному. З нагоди польського національного свята Українсько-польський союз імені Томаша Падури організував інтелектуальну гру – пабну вікторину, присвячену сучасній Польщі, польській історії та культурі.
03 грудня 2022
«Хай вам буде тепло». У Луцьку встановили нові котли для «Карітаса»
Події
У рамках проєкту «Покращення рівня соціальних послуг для осіб, які зіткнулися з різними кризовими ситуаціями в Луцьку» благодійна організація «Карітас-Спес-Луцьк» отримала два твердопаливних котли для обігрівання своїх приміщень.
02 грудня 2022
Не на тих напав
Статті
Російські терористи давно не криються, що їхня мета – не звільнення українських громадян з-під гніту міфічних фашистів і натівського чобота, а знищення і держави, й українського народу. Ще одним підтвердженням цього стала ракетна атака 23 листопада, внаслідок якої без електроенергії залишилася майже вся Україна.
02 грудня 2022
ABC польської культури: Щепан Твардох – письменник випадково?
Статті
Письменник, фейлетоніст, а також знавець сілезької мови та культури. Головний мотив його творчості – людина, яка шукає власну ідентичність. Він неодноразово повторював, що жодного з його героїв не можна асоціювати з ним, а коли він творить, всі персонажі стають собою у процесі написання. Ані їх, ані фабулу він наперед не планує. В інтерв’ю 2013 р. Твардох сказав: «Мої романи розумніші за мене».
01 грудня 2022
Пункти незламності діють
Статті
Росія обстрілює ракетами енергетичні об’єкти, залишаючи без світла, тепла, води, зв’язку та інтернету мільйони українців. Під час останнього такого обстрілу, здійсненого 23 листопада, Волинь вкотре занурилася в темряву.
01 грудня 2022
Родинні історії: Розповідь про Вацлава Герку з Ковеля
Статті
У 1998 р. у Ковелі створили Товариство польської культури. Його незмінним головою до 2017 р. був Вацлав Герка – ветеран 27-ї волинської піхотної дивізії Армії Крайової. У 50-х рр. він виїхав до Польщі, проте згодом повернувся до рідного міста. Родинні історії Вацлава Герки нам переповідають його син Анатолій Герка зі своєю дружиною Іриною.
30 листопада 2022