Був жовтень 1997 р. Уся Польща або принаймні половина, затамувавши подих, чекала на боксерський поєдинок Анджея Голоти з Ленноксом Льюїсом за золотий чемпіонський пояс.
Великий зал в Атлантик-Сіті був заповнений ущерть в очікуванні на цвях програми. Біло-червоні кольори маячили над головами публіки. Складалося враження, що поєдинок відбувається в Польщі, а не в США. Спортивні коментатори підігрівали атмосферу в очікуванні омріяної перемоги поляка. Медіа змагалися між собою в лозунгах на зразок: «Голота йому покаже» або «Анджей дасть Ленноксу школу».
Коня з упряжжю тому, хто зміг би логічно ці непояснéнні пророкування обґрунтувати. Трансляцію події польське телебачення розпочало о 12 ночі, хоча бій обох претендентів був запланований на четверту ранку за польським часом. Перед північчю мій чоловік, впевнившись, що я з горнятком кави й тістечками чергуватиму перед телевізором, щоби наживо побачити тріумф польського боксу, пішов на заслужений відпочинок, попросивши лишень, щоби я його розбудила, коли на ринг вийдуть головні герої вечора.
Тож коли тільки конферансьє вигукнув прізвища Леннкокса Льюїса та Анджея Голоти, я почала нервово покрикувати в бік нашої подружньої спальні. Мій коханий чоловік, зберігаючи холодну кров та вроджену гідність, неспішно покинув обійми Морфея. Весь процес вставання з ліжка зайняв у нього якихось дві-три хвилини. Став у дверях, подивився на мене, на вимкнений телевізор і з великим здивуванням запитав: «То що, ми бокс дивитися не будемо?» «Вже по змаганнях», – почув у відповідь.
Так, як і решта вболівальників, що сиділи тоді перед екранами чи там, у залі, я довго перебувала в якомусь німому оціпенінні, дивлячись на ринг. Американець святкував тріумф, йому знадобилося всього 90 секунд, аби перемогти.
Цей поєдинок став основою для багатьох анекдотів і скетчів (зацікавленим рекомендую доступну на YouTube сценку на цю тему у виконанні відомого сатирика Марціна Даньца).
У всіх коментарях, які звучали після бою, йшлося вже не про те, що треба завжди вигравати, а про стиль програвання, адже програвати теж потрібно вміти.
Слідкувати або оглядати щось, затамувавши подих (z zapartym tchem), – з великою увагою, зацікавлено.
Цвях програми (gwóźdź programu) – найважливіша подія конкретної імпрези.
Вислів «підігрівати атмосферу» (podgrzewać atmosferę) стосується ситуації, в якій ми або хтось інший робимо все, щоб викликати сильні емоції.
Слова «показати комусь» або «дати комусь школу» (pokazać komuś або dać komuś szkołę) ми говоримо тоді, коли хочемо підкреслити фізичну або ментальну перевагу однієї людини над іншою, одночасно виражаючи нашу впевненість у результаті цих змагань.
Давати або обіцяти коня з упряжжю (dawać або obiecywać konia z rzędem) – нагороджувати за щось виняткове, за те, що здається неможливим.
Зберігати холодну кров (zachować zimną krew) – бути спокійним навіть у найскладнішій ситуації.
Уже по змаганнях (już po zawodach) – так говоримо, коли щось раптово, часто на наш глибокий подив, закінчується.
Обійми Морфея (objęcia Morfeusza) – сон; в обійми Морфея потрапляємо тоді, коли засинаємо.
Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ДИФІРАМБ НА ЧЕСТЬ ДИРЕКТОРА
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ЧАРІВНЕ СЛОВО «РОЗПРОДАЖ»
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: СВЯТКОВІ ПРОЦЕДУРИ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: СЛОВО СКАЗАНЕ, КОБИЛКА БІЛЯ ПАРКАНУ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ТАНЦЮВАТИ МОЖЕ КОЖЕН
