У мене вже неодноразово складалося враження, що емоції, які відчуває Гаррісон Форд у фільмі «Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега», – це ніщо порівняно з емоціями, які ми переживаємо, коли шукаємо так зване ЩОСЬ. Цим чимось може бути абсолютно все.
Починаючи від найважливішої і найпотрібнішої в цей момент резинки для волосся, до ключів і закінчуючи шкарпетками. Особливо останні можуть довести до шевської пасії. Так зазвичай відбувається, коли ми вкидаємо в пральну машину парну кількість шкарпеток, кожну зі своєю другою ідентичною половинкою, а виймаємо непарну. Раптом, ні з того ні з сього, кілька з них пропадають як камінь у воду. Пошуки загубленого в рукавах чи кишенях блузок та светриків, які разом із ними удостоїлися водної купелі, – це лише непотрібна трата часу. І так після кожного прання росте купка непарних шкарпеток, які шкода викинути. Залишається хіба що піти в них на досить екстравагантну імпрезу.
Щодо ключів, то вони в доведенні людини до сказу не відстають від шкарпеток. Скільки разів, поспішаючи на роботу або на домовлену зустріч, ми вибігали з дому за п’ять дванадцята і враз виникало питання: де ключі від автомобіля? Кидаємо нервово оком на всі видні місця, де вони повинні лежати, а коли мозок сигналізує, що їх ніде немає, з нас сходить сьомий піт. Після цього починається нервовий обшук житла. Наші чотири кутки потім виглядають так, ніби по них пройшлося торнадо. Врешті, хапаючись за останню дошку порятунку, ми опускаємо долоню в кишеню плаща, в якому вчора повернулися з роботи, і знаходимо згубу. Заходимо в голову, хто міг так підступно заховати ключі, гупаємо дверима і на зламання шиї женемося на домовлену зустріч.
А все це – лише паскудність неживих предметів.
Довести до шевської пасії (doprowadzić do szewskiej pasji) – довести когось до стану сильного роздратування.
Пропасти, мов камінь у воду (zapaść się, jak kamień w wodę) – те, чого ми ніяк не можемо знайти.
Вийти за п’ять дванадцята (wyjść za pięć dwunasta), тобто в останній момент.
Кинути оком (rzucać okiem) – швидкий погляд, направлений у якийсь бік.
Хапатися за останню дошку порятунку (chwytać się ostatniej deski ratunku) – намагатися використати останній шанс зробити що-небудь.
Заходити в голову (zachodzić w głowę) – дуже сильно над чимось роздумувати.
Гнатися або бігти на зламання шиї (pędzić lub biec na złamanie karku) – дуже швидко бігти, не зважаючи на жодні перешкоди.
Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ЧАР СПОГАДІВ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ДИФІРАМБ НА ЧЕСТЬ ДИРЕКТОРА
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ЧАРІВНЕ СЛОВО «РОЗПРОДАЖ»
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: СВЯТКОВІ ПРОЦЕДУРИ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: СЛОВО СКАЗАНЕ, КОБИЛКА БІЛЯ ПАРКАНУ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ТАНЦЮВАТИ МОЖЕ КОЖЕН