В Острівках, неіснуючому нині волинському селі з кількасотлітньою історією, панує тиша. Щонайменше кілька разів на рік її порушують ті, хто впорядковує тут могили чи прибуває помолитися за колишніх мешканців, згадати і вшанувати їх пам’ять, а також щоб зустрітися один з одним. 
1 вересня Ліцей села Вербка Дубівської сільської ради Ковельського району та Неповна середня школа № 7 імені Львівських орлят у Лодзі розпочинають новий навчальний рік і водночас черговий рік партнерської співпраці. Директори цих шкіл познайомилися завдяки Центру діалогу «Костюхнівка» на чолі з Ярославом Гурецьким.
«Згідно з традицією хлопці переймали віру батька, а дівчата – віру матері. Проте в нашій родині було інакше», – каже Марія Дмитрівна Курилик із Сидорова, що в Гусятинській громаді на Тернопільщині. Вона розповідає про життя своєї польсько-української родини впродовж складного XX ст.
26 серпня минає 30 років від дня, коли для відвідувачів відчинив свої двері Музей волинської ікони в Луцьку. Про те, як установа відзначатиме ювілей, нам розповіла її директорка Тетяна Єлісєєва.
Ймовірно, в момент, коли Homo sapiens нахилився по камінь і вперше взяв у руки палицю, з’явилося суперництво. За щось або когось. Хто далі, хто вище, хто більше і хто краще.
У Мронгові завершився 28-й Фестиваль кресової культури. Волинь на ньому представляли митці з польських товариств Здолбунова та Луцька.
Під шум поліських сосен прозвучали український та польський гімни. Костюхнівська родина традиційно зібралася в Польському ліску, щоб підбити підсумки цьогорічної роботи на кладовищах та вшанувати пам’ять воїнів, полеглих тут понад 100 років тому, і тих, хто гине сьогодні, захищаючи Україну від російських загарбників.
Голова Польського культурно-освітнього товариства «Збараж» Петро Байдецький та його мама Любов Байдецька згадують про своїх предків і їхнє життя в Збаражі й околицях впродовж XX ст. Окрім цього, родина Байдецьких розповідає про відродження місцевої польської спільноти та її сучасність.
«Я цікавлюся історією пожежних команд, тож натрапив на статтю про Мацея Жолнерчика – одного з офіцерів, який працював у колишньому Волинському воєводстві. Надсилаю укладену мною біографічну довідку. Вона ще неповна, оскільки я не маю перевіреної інформації за 1938–1939 рр.», – написав у листі до редакції «Волинського монітора» Флоріан Пельчар із міста Жешув.
У своїх комедіях він висміював тих, хто до згоди не горнеться, а вважає себе пупом світу. За постановою Сейму РП 2023-й у Польщі оголосили Роком Олександра Фредра – найвидатнішого польського комедіографа, а також солдата наполеонівських кампаній.