Серед польських педагогів, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр. на території Волині, був і вчитель із Деражного Ян Цецькевич.
Ян Цецькевич народився 1901 р. у Чесанові (нині Любачівський повіт Підкарпатського воєводства). Про батька Яна, Антона Цецькевича, із кримінальної справи відомо тільки те, що він працював секретарем гміни. Матір Катерина (приблизно 1860 р. н.) на початку Другої світової війни мешкала в Любачові у своєї доньки Марії (1903 р. н.), сестри Яна, яка працювала учителькою. Брат Адам (1892 р. н.) станом на 1940 р. за припущеннями Яна перебував у німецькому полоні.
У Чесанові Ян закінчив гімназію і 1919 р. був мобілізований до Війська Польського у 4-й полк піхоти. Це військове формування 1920 р. брало участь у радянсько-польській війні. У званні рядового Ян воював із Червоною армією на річці Березина біля міста Борисова (Білорусь). Після демобілізації закінчив дворічні вчительські курси і з 1924 р. працював у початкових школах у Берестовці, Березному та Деражному в Костопільському повіті.
У Деражному Ян жив із дружиною Марією (1904 р. н.). Обоє вчителювали в місцевій школі. 1937 р. в подружжя народилася донька Ядвіга.
1931 р. учитель пройшов двомісячні курси аспірантів-поручиків і через кілька місяців отримав звання підпоручика резерву. 28 серпня 1939 р. його вдруге мобілізували, цього разу на німецько-польську війну. Ян потрапив у Люблін. Однак після поразки Польщі через Холм, Ковель, Володимир-Волинський Ян повернувся до Деражного. За радянської влади він отримав посаду заступника директора місцевої школи, яку поєднував з учителюванням.
Як і більшість польських учителів, до в’язниці чоловік потрапив навесні 1940 р. Його арештували 12 квітня.
На першому ж допиті 29 квітня 1940 р. Яну Цецькевичу висунули обвинувачення в тому, що він боровся з радянською владою, з чим він погодився. «Да, признаю себя в том что в 1919–1920 рр. в рядах б[ывшей] польской армии боролся против советской власти», – ці його слова наведено в кримінальній справі.
Під час слідства з’ясувалося, що взимку 1939 р. Ян вступив до проурядової польської організації ОЗН (абревіатура від назви організації польською – Obóz Zjednoczenia Narodowego, українською – Табір національної єдності). Незважаючи на те, що він був рядовим членом організації, слідчий виокремив цей «злочин» в обвинувальному висновку, охарактеризувавши ОЗН як «антирадянську націоналістичну організацію».
Ян Цецькевич мав низку звинувачень, які мало стосувалися боротьби з революційним рухом, але саме це формулювання ми бачимо у витягу з постанови Особливої наради при НКВС СРСР від 18 жовтня 1940 р. Ян потрапив до табору «Ухтіжемлаг», де мав відбувати восьмирічне перевиховання в радянському стилі. Однак йому пощастило – у 1941 р. його амністували як польського громадянина на підставі Угоди Сікорський-Майський. Згодом він потрапив до Бузулука Чкаловської області, де знаходився штаб Армії Андерса. Тож можемо припустити, що він став солдатом цього військового формування.
Подальші долі Яна Цецькевича та його рідних нам не відомі.
Тетяна САМСОНЮК
P. S.: Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» Тетяна Самсонюк опрацьовує за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші Читачі, які володіють детальнішою інформацією про них.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МАР’ЯН ГЖИБЕК
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЛЕОКАДІЯ КОХМАНСЬКА
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: БОЛЕСЛАВ ГОРБАТОВСЬКИЙ
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СТАНІСЛАВ БРОДЕЦЬКИЙ
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЕДМУНД ВЕЛЬЗАНДТ
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН БЛЯЙКЕ
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ВЛАДИСЛАВ ДРОЗД
