Рівне вшанує отця Серафима Кашубу
Події

На будівлі органного залу Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Народження Пресвятої Діви Марії та Святого Антонія в Рівному, встановлять меморіальну дошку отцю Серафиму Кашубі.

Про це повідомляє Рівненська обласна рада.

Ініціатор розміщення меморіальної дошки отцю Серафиму Кашубі на будівлі колишнього костелу Народження Пресвятої Діви Марії та Святого Антонія – отець Владислав Чайка, настоятель парафії Святих Петра і Павла та Божого милосердя у Рівному. За його словами, місце для встановлення дошки обрали невипадково, адже отець Серафим Кашуба у післявоєнні роки був настоятелем цього храму – головного на той час для римо-католиків Рівного, в приміщенні якого сьогодні розміщений органний зал.

Голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш зустрівся з ініціаторами ідеї та дослідниками життя Серафима Кашуби. Разом із керівництвом Рівненської обласної філармонії обговорили майбутній макет і місцерозташування меморіальної дошки.

«Костел Святого Антонія, який більшість знає як Зал камерної та органної музики, – це пам’ятка архітектури та містобудування XIX ст. І таких будівель у Рівному не так багато. Тому дуже важливо привернути увагу до історії цієї споруди, зокрема, повернути пам’ять про одного з настоятелів цього храму, отця Серафима Кашубу, який у роки радянської окупації не виїхав до Польщі, а залишився тут і самовіддано служив своїм людям, своїй вірі. Поява такої меморіальної дошки, яка носитиме його ім’я, буде гарним жестом поваги нашим друзям-полякам, які так само віддано підтримують нас сьогодні у боротьбі з ворогом», – наголосив Андрій Карауш.

Отець Серафим Кашуба (1910–1977 рр.) після Другої світової війни обслуговував костели в Рівному, Здолбунові, Сарнах та Острозі, доїжджав також до Костополя (тут ми публікували спогади місцевих парафіян про приїзди священника до цього міста), Дубна, Корця, Луцька та інших населених пунктів. Після того, як у 1956 р. радянська влада позбавила його священицьких прав, він зустрічався з вірянами потаємно в когось удома за завішеними ковдрами вікнами, щоб ніхто із-зовні не міг їх побачити.

Із 1956 р. до 1963 р. мандрував усією Україною, виїжджав на короткий час до Білорусі та Литви, а також до Ленінграда в Росії. Після цього служив у Казахстані, Росії, Таджикистані й Киргизстані. Помер у 1977 р. у Львові, куди приїхав на лікування.

ВМ
Фото: Рівненська обласна рада; Мар’яна Якобчук (фото костелу)

Схожі публікації
Волинський перекладач з іменем Дніпра
Статті
Село Дермань на Рівненщині має древню та багату історію. Серед низки славетних постатей, пов’язаних із цим населеним пунктом, особливе місце займають двоє уродженців Дерманя: Улас Самчук і Борис Тен. 40-ва річниця смерті останнього припадає на 12 березня.
12 березня 2023
Мемуари волинського святого. Росія – коментарі зайві
Статті
У розділі «Тогочасний стан Росії» архієпископ Зигмунт-Щенсний Фелінський, окрім опису становища православ’я в державі, наводить кілька епізодів про систему правління Російської імперії. Владика майже не коментує цих історій, настільки вони красномовні.
27 лютого 2023
Мемуари волинського святого. Християнська мораль по-московськи
Статті
У розділі «Тогочасний стан Росії» своїх мемуарів Святий Зигмунт-Щенсний Фелінський чимало уваги приділив релігійності російського народу. Провівши 20 років у засланні в надволзькому Ярославлі, архієпископ міг зблизька придивитися до особливостей московського православ’я.
09 лютого 2023
Мемуари волинського святого. Луцький єпископ був папою
Статті
У 1772 р. відбувся перший поділ Речі Посполитої. Близько мільйона католиків західного і східного обрядів, які населяли забрані Росією польські землі, опинилися в іншій державі. Більше про це – в наступній частині спогадів Святого Зигмунта-Щенсного Фелінського.
12 січня 2023
Два документи про освітній заклад Юзефи Поляновської
Статті
Про благодійну діяльність Юзефи Поляновської, однієї з найвідоміших лучанок, залишилося не так уже й мало достовірних історичних свідчень. Одне з них – альманах «Діяння доброчинності вітчизняної і закордонної з новинами, які служать її вдосконаленню» початку ХІХ ст., про який «Волинський монітор» писав раніше. У цьому виданні надруковано два документи, які хочемо представити читачеві, до того ж українською їх ніколи не публікували.
04 січня 2023
Перша частина «Української трилогії» Юзефа Лободовського вийшла українською мовою
Події
У тернопільському видавництві «Крок» побачила світ книга «Очерети» – перша частина «Української трилогії» Юзефа Лободовського. Українською мовою її переклав Андрій Бондар.
03 січня 2023
Мемуари волинського святого. Релігійні переслідування
Статті
Спогади Святого Зигмунта-Щенсного Фелінського – важливе історичне свідчення про переслідування, яких зазнала з боку росіян Католицька Церква обох обрядів на Волині. Згадки про це скрупульозно стерла царська цензура, а після неї – її спадкоємиця, радянська цензура. Внаслідок цього сучасні волиняни взагалі нічого не чули про цю тему або мають про неї викривлені уявлення.
28 грудня 2022
Історія та міфи монастиря шариток у Луцьку
Статті
Історія – динамічна дисципліна. Сьогодні багато фактів, які здавалися однозначними й непорушними, у світлі раніше недоступних джерел виглядають абсолютно інакше, ніж буквально вчора. Цю тезу ілюструють, зокрема, історія будівлі, відомої в Луцьку як монастир шариток, та факти з біографії благодійниці Юзефи Поляновської.
15 грудня 2022
Мемуари волинського святого. Постаті й замальовки
Статті
Описуючи свої дитячі роки, Зигмунт-Щенсний Фелінський вплітає в канву мемуарів історії, які залишили слід у його пам’яті. Серед них – і реалістичні розповіді про реальних людей із плоті й крові, й оповідки на межі з фантасмагорією, яким важко йняти віру. І одні, і другі показують Волинь із незнаної нам, сучасним людям, перспективи, тож варто, мабуть, із ними ознайомитися. Слово автору.
08 грудня 2022