На будівлі органного залу Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Народження Пресвятої Діви Марії та Святого Антонія в Рівному, встановлять меморіальну дошку отцю Серафиму Кашубі.
Про це повідомляє Рівненська обласна рада.
Ініціатор розміщення меморіальної дошки отцю Серафиму Кашубі на будівлі колишнього костелу Народження Пресвятої Діви Марії та Святого Антонія – отець Владислав Чайка, настоятель парафії Святих Петра і Павла та Божого милосердя у Рівному. За його словами, місце для встановлення дошки обрали невипадково, адже отець Серафим Кашуба у післявоєнні роки був настоятелем цього храму – головного на той час для римо-католиків Рівного, в приміщенні якого сьогодні розміщений органний зал.

Голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш зустрівся з ініціаторами ідеї та дослідниками життя Серафима Кашуби. Разом із керівництвом Рівненської обласної філармонії обговорили майбутній макет і місцерозташування меморіальної дошки.

«Костел Святого Антонія, який більшість знає як Зал камерної та органної музики, – це пам’ятка архітектури та містобудування XIX ст. І таких будівель у Рівному не так багато. Тому дуже важливо привернути увагу до історії цієї споруди, зокрема, повернути пам’ять про одного з настоятелів цього храму, отця Серафима Кашубу, який у роки радянської окупації не виїхав до Польщі, а залишився тут і самовіддано служив своїм людям, своїй вірі. Поява такої меморіальної дошки, яка носитиме його ім’я, буде гарним жестом поваги нашим друзям-полякам, які так само віддано підтримують нас сьогодні у боротьбі з ворогом», – наголосив Андрій Карауш.
Отець Серафим Кашуба (1910–1977 рр.) після Другої світової війни обслуговував костели в Рівному, Здолбунові, Сарнах та Острозі, доїжджав також до Костополя (тут ми публікували спогади місцевих парафіян про приїзди священника до цього міста), Дубна, Корця, Луцька та інших населених пунктів. Після того, як у 1956 р. радянська влада позбавила його священицьких прав, він зустрічався з вірянами потаємно в когось удома за завішеними ковдрами вікнами, щоб ніхто із-зовні не міг їх побачити.
Із 1956 р. до 1963 р. мандрував усією Україною, виїжджав на короткий час до Білорусі та Литви, а також до Ленінграда в Росії. Після цього служив у Казахстані, Росії, Таджикистані й Киргизстані. Помер у 1977 р. у Львові, куди приїхав на лікування.
ВМ
Фото: Рівненська обласна рада; Мар’яна Якобчук (фото костелу)