Серед учителів Другої Речі Посполитої, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр., про долі яких ми згадуємо в рубриці «Повернуті із забуття», був і Валеріан-Єремія Слівінський із Державної гімназії імені Тадеуша Костюшка в Рівному.

Продовжуючи цикл статей про вчителів Другої Речі Посполитої, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр., пропонуємо нашим Читачам нарис про Ніну Оссовську, яка працювала вчителькою в Малій Мощаниці, Стійлі та Острозі.

У цій статті із циклу, присвяченого вчителям, яких радянська влада репресувала у 1939–1941 рр., пропонуємо нашим Читачам біографічний нарис про Олімпія Мазура – директора школи в селі Яполоть (нині Костопільський район Рівненської області).

У циклі статей про польських учителів, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр., пропонуємо Читачам біографічний нарис про директора єврейської школи № 3 в Корці Михайла Глясса.

У циклі статей про польських учителів, репресованих радянською владою у вересні 1939 – червні 1941 рр., пропонуємо Читачам «Волинського монітора» біографічний нарис про Олександра Зглиницького – директора загальноосвітньої школи в селі Стовпець Вербської гміни (нині Дубенський район Рівненської області).

Продовжуючи цикл статей про польських учителів, репресованих радянською владою у 1939–1941 рр., пропонуємо для ознайомлення біографічний нарис про Едварда Хлєбіка, який викладав у загальноосвітній школі в осаді Нивецьк Сарненського повіту.

Серед учителів, репресованих радянською владою 1939–1941 рр., був і Тадеуш Сцивярський, який працював у селі Мишакова Людвипільської гміни (нині Березнівський район Рівненської області).

В Освітньому центрі Інституту національної памʼяті Польщі імені Януша Куртики «Przystanek Historia» у Варшаві відбулася презентація книги Тетяни Самсонюк «Полонені вересня 1939-го».

Серед осіб, репресованих радянською владою на Волині у 1939–1941 рр., окрему групу складають учителі польських шкіл. Переважна більшість із них була резервістами Війська Польського, частина брала участь у радянсько-польській війні 1919–1921 рр. Після встановлення в 1939 р. більшовицького режиму вони долучилися до діяльності польського підпілля.

«Мій дідусь Адам Залеський був братом Мар’яна Залеського, батька Піюса Залеського», – написав на редакційну пошту Пшемислав Залеський із Любліна.