Хочемо порекомендувати Читачам біографічні книги. Чому їх варто прочитати?

Є одна картина Бознаньскої, «У майстерні», написана в 1897 р. (нині знаходиться в Національному музеї у Кракові), яку деякі мистецтвознавці інтерпретують як шифр і ключ до біографії мисткині.

Цей чудовий біг-біт шістдесятих і сімдесятих років. Їхні хіти наспівувала в ті часи вся Польща. Кожен чув про них і знав їхні пісні. Гучний удар, біг-біт, довге волосся, молодіжний бунт, «Фестиваль молодих талантів» – це було щось!

«Із малечку я робив ескізи, малював, писав вірші. І досі це роблю. Я створив кількасот знімків, кільканадцять муралів, кількадесят обкладинок, кількасот портретів, кілька тисяч рисунків, але найбільше пишаюся більш як 1300 плакатами», – говорить про себе графік Анджей Понговський.

Гоголь-моголь – це смачний десерт із сирих яєчних жовтків із цукром. Можна теж додати збитий у круту піну білок, мед і ром. Був популярний в епоху ПНР, коли бракувало солодощів.

«Мистецтво – це втеча, найшляхетніший наркотик, який може перенести нас в інші світи без негативних наслідків для здоров’я та розуму», – говорив Станіслав-Ігнацій Віткевич.

«Жити дуже шкідливо. Хто живе, той помирає», – писав Станіслав Лец. Його короткі, влучні й яскраві думки часто зринають у наших розмовах, але зазвичай ми забуваємо про автора цих висловів.

Картину Владислава Подковинського «Шаленство екстазу» критики й митці визнали маніфестом нового мистецтва, вираженням бунту проти закостенілих естетичних і побутових канонів.

«Дивний цей світ, світ людських справ, інколи аж соромно зізнатися. Проте часто буває так, що хтось злим словом ніби ножем убиває», – це слова однієї з найвідоміших пісень Чеслава Нємена.

Про нього говорили, що він малює «людей в одягу, пошитому з небес». Він зображав людину в момент, коли та відходить із життя. Його творчість спонукає до роздумів, захоплює і чарує таємничістю.