Значну частину родини Марії Ткач із Тернополя в 1945 р. виселили до Польщі. Перші роки вони сподівалися, що переселення тимчасове і що скоро всі знову повернуться до своїх домівок. Пані Марія розповідає нам родинні історії Фостиків, Роїв та Лєщишиних.

«Згідно з традицією хлопці переймали віру батька, а дівчата – віру матері. Проте в нашій родині було інакше», – каже Марія Дмитрівна Курилик із Сидорова, що в Гусятинській громаді на Тернопільщині. Вона розповідає про життя своєї польсько-української родини впродовж складного XX ст.

Голова Польського культурно-освітнього товариства «Збараж» Петро Байдецький та його мама Любов Байдецька згадують про своїх предків і їхнє життя в Збаражі й околицях впродовж XX ст. Окрім цього, родина Байдецьких розповідає про відродження місцевої польської спільноти та її сучасність.

Яніна Сигізмундівна Ропій походить із Хмельницької області. Із 1961 р. живе в Гусятині. У неї вдома ми розмовляли про її родину, яка зазнала репресій у 1930-х рр., життя в Казахстані в роки Другої світової війни й повернення в Україну в повоєнний період.

З Іваном та Іриною Багінськими, що належать до Товариства польської культури в Костополі, ми розмовляли про роди Багінських і Трухановських із Житомирщини. Героїв цієї публікації доля звела в Романові. Разом вони вже 52 роки.

Софія Леонтіївна Голдованська походить із польсько-української родини з Горохівщини. Разом із дочкою Богданою, яка досліджує генеалогію роду, розповідає нам про минуле своєї родини.

Раїса Сеймівська – членкиня Товариства польської культури і парафіянка костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа в Костополі. Сьогодні вона розповідає про життя своєї родини на Житомирщині й Рівненщині, а також у Німеччині та Красноярському краї Росії.

Антоніна Травчинська з Костополя походить із польсько-української родини. Вона народилася в Малих Селищах – селі, якого нині немає на карті України. Про тамтешнє життя та загалом про родинну історію першої половини XX ст. вона розповіла, запросивши мене до себе додому.

Мечислав та Надія Лабенські з Товариства польської культури в Костополі розповідають про життя своєї родини на Житомирщині та Рівненщині в міжвоєнний період, репресії 1930-х рр. і облаштування повоєнного ладу. У 1990-х рр. сім’я Лабенських брала активну участь у будівництві костелу в Костополі та долучалася до відродження польського культурного життя в місті.

Олександр Свіца з Луцька наприкінці 1990-х рр. пов’язав своє життя із Товариством польської культури на Волині імені Еви Фелінської. Він розповідає про своїх польських, а також українських, єврейських і болгарських предків, що проживали на теренах Житомирщини та Хмельниччини.