Недавно в кольоровій пресі світу, у всіх менш важливих і, що гірше, в авторитетних виданнях, а також на інтернет-порталах з’явилася інформація про те, що сама Меган Маркл та її чоловік, принц Гаррі дали інтерв’ю Опрі Вінфрі.
З анонсу було зрозуміло, що в той момент, коли ця надзвичайної ваги розмова побачить світло денне, увесь Космос просто затамує подих, Земля здригнеться у своїх основах і все перестане бути таким, як раніше.
Мушу із соромом зізнатися, що блідого поняття не маю про зміст того інтерв’ю і що воно мене цікавить як минулорічний сніг. І міркую, що для всієї земної кулі значення тих тверджень приблизно таке ж, як для крокодила амарантове пір’я, якого в нього, як відомо, немає. Ну, хіба воно в пащеці рептилії, а не на маківці.
Тому я заходжу в голову, з якої причини тисячі, якщо навіть не мільйони, громадян цієї планети так сильно цікавляться станом психіки, тіла й духу абсолютно чужих їм людей, які розповідають зі сльозами в очах і, можливо, тремтячим голосом про свої сімейні відносини. При цьому вони збивають цілком непогану копієчку, яку пересічний поїдач хліба може побачити тільки уві сні.
Коня зі збруєю тому, хто захоче мене щодо цього освітити, аби мій мозок сприйняв суть справи. Таке ж саме здивування я відчуваю, коли, відкривши вкладку в інтернеті, бачу спершу кілька знімків довільно вибраної зірки, а під ними – десятки коментарів типу «Зосю, як чудово ти підібрала цю сумочку під стрічку в зачісці! Видно, що ти вже не переживаєш через те, що розійшлася із Ксаверієм!» або «Прекрасно, твій синочок – справжній янгол» і нарешті «Франеку, від твоєї нової зачіски запирає дух у грудях».
Ну просто одна величезна група друзів, які знаються від віків, такі, що із Зосею та Франеком завжди були на ти, а на їхні коментарі згадані особи чекають із нетерпінням, невпевненістю та тремтінням колін.
А за хвильку всі вони всядуться на диван і за філіжанкою чорної кави або келихом вина будуть звірятися одна одній як школярки. І надалі мені не дає спокою питання, як має відреагувати на коментарі такого шанувальника перша-ліпша зірка, коли прочитає (якщо вона дійсно це зробить, адже в міру здоровий глузд змушує в цьому сумніватися) похвалу чи критику своєї шмотки, дитини, черевиків або зачіски. Відписати, чи як?
Кольорова преса (kolorowa prasa) – видання, в яких ми знайдемо несерйозні статті на банальні теми. Український відповідник – жовта преса.
Щось побачило денне світло (coś ujrzało światło dzienne) – було опубліковане для широкого загалу, оприлюднене.
Затамуємо подих (wstrzymamy oddech) тоді, коли щось або хтось справить на нас величезне враження.
Не мати блідого поняття (nie mieć bladego pojęcia) – нічого не знати на якусь тему, бути необізнаним.
Цікавить нас щось як минулорічний сніг (interesuje nas coś jak śnieg z zeszłego roku) – ми цим абсолютно не переймаємося.
Заходити в голову (zachodzić w głowę) – дуже сильно над чимось розмірковувати.
Зі сльозами в очах і тремтячим голосом (ze łzami w oczach i drżącym głosem) – з великим зворушенням, яке важко опанувати.
Пересічні поїдачі хліба (zwykli zjadacze chleba) – звичайні люди, які нічим не вирізняються.
Давати коня зі збруєю (dawać konia z rzędem) – нагороджувати когось, хто виконає якесь важке завдання.
Освітити когось (oświecić kogoś) інколи означає освітити когось, наприклад, ліхтариком, але в нашому випадку – це пояснити щось незрозуміле.
Запирає дух у грудях (zapiera dech w piersiach), тобто захоплює.
Чекати на щось із тремтінням колін (czekać na coś z drżeniem kolan) – із невпевненістю й острахом.
Знатися від віків (znać się od wieków) – завжди, дуже довго. Український відповідник – знатися сто років.
Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ЗАБОРОНИ НАМ ЗАВЖДИ НЕ ДО СМАКУ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ПЕРЕСТОРОГИ Й ДОБРІ ПОРАДИ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: БРЕХНЯ МАЄ КОРОТКІ НОГИ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: У НОВОМУ РОЦІ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: СВЯТКОВА ЛИХОМАНКА
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ПРОРОЧІ СНИ
