Польські фразеологізми: Розмови про все і ні про що
Статті

Лев Кралюк, про якого я вже колись згадувала, живе в Ковелі. Приємний високий молодий чоловік. Не так давно відсвяткував 70-річчя. Молодечому погляду його блакитних очей міг би позаздрити не один двадцяти- чи тридцятилітній.

Пан Лев – за професією лікар. До себе та навколишнього світу ставиться з певною відстороненістю, якої людина набуває разом із віком та накопиченим багажем досвіду, який важчає з кожним роком.

Він належить до вірних фанів «Волинського монітора», який завжди читає від дошки до дошки. Люблю його слухати й обожнюю з ним теревенити. Навіть, якщо обоє плетемо три по три. Cвоїми рефлексійними розповідями він нагадує мені Колу Брюньйона, філософа і базіку, героя чудового роману Ромена Роллана, одного з найбільш світлих та оптимістичних у світовій літературі.

Якби я мала буйний вус, то, мабуть, як того вимагає добре виховання, усміхалася би під ним нищечком при кожній зустрічі з моїм знайомим. Але оскільки я такого вуса, на щастя, не маю, мені залишається тільки усміхатися від вуха до вуха. Адже важко втриматися від радості, коли співрозмовник із примруженням ока говорить: «Габріелю, коли людина однією рукою тримає вже вісімдесятку, то відпустка в неї тягнеться увесь рік, і цим вільним часом вона має якось розпоряджатися, бо інакше можна кота дістати. Я свій день починаю о 6-й ранку, склянка холодної води натщесерце, а потім на стадіон. 8 км маршу і на скромний сніданок. Булка з маслом або шинкою, можна з беконом. Салат із помідорів або огірків, кава. Після дванадцятої – обід. Дуже люблю гороховий суп, зелений борщ, страви з гарбуза. На друге – м’ясце з якоюсь кашею, бо картоплі не люблю. Часом капуста, голубці й компот. Вечеря о 18-й. Пізня їжа недобра. У кінці дня дивлюся телевізор і читаю. Книжки просто поглинаю. До всього цього – прийом таблеток». На завершення пан Лев додає: «Хочеш жити – мусиш приймати».

Ось такі розмови з добрим знайомим – про все і ні про що. Такого типу балачки, прості й життєві, – правдоподібно для багатьох тільки трата часу, вони не приносять очевидної, відчутної користі. Бо що з того, що ти дізнався про харчувальні звички іншої, врешті-решт чужої, людини.

Проте для мене вони є надзвичайно важливим фундаментом, на якому ми будуємо зв’язки з іншими людьми. Також завдяки такому, абсолютно байдужому для світу, обміну інформацією ми споруджуємо конструкцію взаємовідносин, симпатій і навіть приязні. Тому діалоги про гороховий суп і зелений борщ можуть бути навіть важливішими за дискурс про зіткнення галактик.

Багаж досвіду (bagaż doświadczeń) має людина, яка багато в житті побачила й пережила.

Читати від дошки до дошки (czytać od deski do deski), тобто від першої до останньої сторінки, повністю, з великою зацікавленістю.

Плести три по три (pleść trzy po trzy ) – розмовляти просто так, зазвичай про всякі дурнички.

Буйний вус (wąs sumiasty) – дуже пишний, довгий, доказ мудрості й життєвого досвіду.

Усміхатися під вусом (uśmiechać się pod wąsem), тобто тихцем, щоб ніхто не помітив.

Усміхатися від вуха до вуха (uśmiechać się od ucha do ucha) – щира, нічим не обмежена усмішка, прояв великої радості.

Із примруженням ока (z przymrużeniem oka) – жартома, з не надто серйозним ставленням до сказаного або когось/чогось.

Дістати кота (dostać kota) – сильно знервуватися, майже з’їхати з глузду від емоцій.

Поглинати книжки (pochłaniać książki) – дуже багато читати.

Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ГРА В КІШКИ-МИШКИ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: КОРОТКИЙ НАРИС ПРО ХОДІННЯ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ЯК МИ КОХАЄМО?

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ДИВО-ДІЄТА

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ПАСКУДНІСТЬ НЕЖИВИХ ПРЕДМЕТІВ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ЧАР СПОГАДІВ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ДИФІРАМБ НА ЧЕСТЬ ДИРЕКТОРА

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ЧАРІВНЕ СЛОВО «РОЗПРОДАЖ»

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: СВЯТКОВІ ПРОЦЕДУРИ

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Фальшива монета
Статті
Одне прислів’я, хтось сказав би, що воно напевно китайське, говорить: «Своїх друзів тримай близько себе, а ворогів ще ближче». Маючи на увазі власне благо, важко не погодитися з таким твердженням.
21 березня 2024
Польські фразеологізми: Як (не) стати буряком?
Статті
Відповідь на поставлене в заголовку запитання здається простою і дуже очевидною. Достатньо однієї людиноподібної особини середніх розумових здібностей, хоч інколи це зайве, бо всю роботу може виконати сама матінка-природа. А ще – трохи землі, себто ґрунту, дещиця вологи, сонця і терпеливості в очікуванні врожаю, щоб через кілька тижнів витягти із землі чудовий червоний кулястий і дуже корисний овоч.
26 лютого 2024
Польські фразеологізми: Старість Господу Богу не вдалася?
Статті
Зазвичай ми промовляємо ці слова як розповідне речення, без жодних знаків запитань і сумнівів. Сумно при цьому похитуємо головою над позбавленим радості старечим життям і задумуємося над суєтністю цього світу. Ставлячи знак запитання, я намагаюся хоча би трішки всунути кийок у мурашник і спровокувати дещо інший погляд на поважний вік.
14 лютого 2024
Польські фразеологізми: Іспит совісті
Статті
Початок року ми зазвичай сприймаємо як новий етап. Робимо в цей час урочисті обіцянки, завершуємо старі справи та намагаємося з усіх сил увійти в умовно новий період із чистою сторінкою, на яку ми будемо записувати лише чудові та гідні похвали результати.
31 січня 2024
Польські фразеологізми: Лоск
Статті
У кав’ярні за сусіднім столиком два розфуфирених або, якщо комусь так більше до вподоби, переодягнених ботоксних водоростеїди розмовляли про плани на зимовий відпочинок. Не потрібно було мати слух як у кажана, щоб почути, про що мова, адже обидві дами висловлювали свої думку чітко та голосно, анітрохи ніким не переймаючись.
17 січня 2024
Польські фразеологізми: Звернення до батьків
Статті
Відколи мої подруги стали молодими мамами, їхня поведінка почала набувати найрізноманітніших, досить дивних, форм, а теми, довкола яких точилися всі розмови, вводили мене в остовпіння.
09 січня 2024
Польські фразеологізми: Невдоволені
Статті
Трохи сьогодні подощило. Така собі моросячка, дещо холодна і, як годиться дощеві, мокра. Листя вже не так шарудить під ногами і втратило свій золотавий колір, почула я від своїх земляків, які поспішали на роботу ранковим трамваєм, зодягнені у вишуканий ширвжиток. Дійсно новий ранок розпочався похмурим небом, але чи це причина, щоб зі скислою міною робити перший крок у день?
19 грудня 2023
Польські фразеологізми: Ще раз про стереотипи
Статті
Прийшла до мене сусідка і знайома, два в одному. Ми живемо поряд досить давно, і з плином часу звичайне «добридень» перетворилося на сердечне спілкування. І ми обидві знаємо, що завжди можемо по-сусідськи розраховувати на склянку цукру чи солі.
12 грудня 2023
Польські фразеологізми: Такий день
Статті
Скільки пам’ятаю, завжди перший день листопада в мене асоціюється з чимось незвичайним. Із трохи задушливим повітрям. Із запахом диму від запалених білих воскових свічок у більших чи менших лампадках. Цей запах змішувався з вологістю, якою було насичене повітря, й ароматом опалого листя, що шелестіло під ногами.
03 листопада 2023