Лев Кралюк, про якого я вже колись згадувала, живе в Ковелі. Приємний високий молодий чоловік. Не так давно відсвяткував 70-річчя. Молодечому погляду його блакитних очей міг би позаздрити не один двадцяти- чи тридцятилітній.
Пан Лев – за професією лікар. До себе та навколишнього світу ставиться з певною відстороненістю, якої людина набуває разом із віком та накопиченим багажем досвіду, який важчає з кожним роком.
Він належить до вірних фанів «Волинського монітора», який завжди читає від дошки до дошки. Люблю його слухати й обожнюю з ним теревенити. Навіть, якщо обоє плетемо три по три. Cвоїми рефлексійними розповідями він нагадує мені Колу Брюньйона, філософа і базіку, героя чудового роману Ромена Роллана, одного з найбільш світлих та оптимістичних у світовій літературі.
Якби я мала буйний вус, то, мабуть, як того вимагає добре виховання, усміхалася би під ним нищечком при кожній зустрічі з моїм знайомим. Але оскільки я такого вуса, на щастя, не маю, мені залишається тільки усміхатися від вуха до вуха. Адже важко втриматися від радості, коли співрозмовник із примруженням ока говорить: «Габріелю, коли людина однією рукою тримає вже вісімдесятку, то відпустка в неї тягнеться увесь рік, і цим вільним часом вона має якось розпоряджатися, бо інакше можна кота дістати. Я свій день починаю о 6-й ранку, склянка холодної води натщесерце, а потім на стадіон. 8 км маршу і на скромний сніданок. Булка з маслом або шинкою, можна з беконом. Салат із помідорів або огірків, кава. Після дванадцятої – обід. Дуже люблю гороховий суп, зелений борщ, страви з гарбуза. На друге – м’ясце з якоюсь кашею, бо картоплі не люблю. Часом капуста, голубці й компот. Вечеря о 18-й. Пізня їжа недобра. У кінці дня дивлюся телевізор і читаю. Книжки просто поглинаю. До всього цього – прийом таблеток». На завершення пан Лев додає: «Хочеш жити – мусиш приймати».
Ось такі розмови з добрим знайомим – про все і ні про що. Такого типу балачки, прості й життєві, – правдоподібно для багатьох тільки трата часу, вони не приносять очевидної, відчутної користі. Бо що з того, що ти дізнався про харчувальні звички іншої, врешті-решт чужої, людини.
Проте для мене вони є надзвичайно важливим фундаментом, на якому ми будуємо зв’язки з іншими людьми. Також завдяки такому, абсолютно байдужому для світу, обміну інформацією ми споруджуємо конструкцію взаємовідносин, симпатій і навіть приязні. Тому діалоги про гороховий суп і зелений борщ можуть бути навіть важливішими за дискурс про зіткнення галактик.
Багаж досвіду (bagaż doświadczeń) має людина, яка багато в житті побачила й пережила.
Читати від дошки до дошки (czytać od deski do deski), тобто від першої до останньої сторінки, повністю, з великою зацікавленістю.
Плести три по три (pleść trzy po trzy ) – розмовляти просто так, зазвичай про всякі дурнички.
Буйний вус (wąs sumiasty) – дуже пишний, довгий, доказ мудрості й життєвого досвіду.
Усміхатися під вусом (uśmiechać się pod wąsem), тобто тихцем, щоб ніхто не помітив.
Усміхатися від вуха до вуха (uśmiechać się od ucha do ucha) – щира, нічим не обмежена усмішка, прояв великої радості.
Із примруженням ока (z przymrużeniem oka) – жартома, з не надто серйозним ставленням до сказаного або когось/чогось.
Дістати кота (dostać kota) – сильно знервуватися, майже з’їхати з глузду від емоцій.
Поглинати книжки (pochłaniać książki) – дуже багато читати.
Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ГРА В КІШКИ-МИШКИ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: КОРОТКИЙ НАРИС ПРО ХОДІННЯ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ЯК МИ КОХАЄМО?
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ДИВО-ДІЄТА
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ПАСКУДНІСТЬ НЕЖИВИХ ПРЕДМЕТІВ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ЧАР СПОГАДІВ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ДИФІРАМБ НА ЧЕСТЬ ДИРЕКТОРА
