Ганс Християн Андерсен, брати Грімм, Шарль Перро. Хто не знає цих імен? Казки та притчі найрізноманітнішого характеру супроводжують нас усе життя. Віршики, римовані оповідки, лічилки, вдалі та не дуже, задля забави та навчання малечі вигадані, супроводжують нас із моменту, коли ми починаємо щось розуміти в цьому такому величезному світі.
Поділ на добрих і поганих, гарних і бридких, мудрих і дурних одночасно визначав межі між світом, частиною якого ми завжди прагнули були, і тим, до якого за жодні скарби належати не хотіли б. Як багато дівчаток бажали бути вродливою милосердною принцесою чи навіть королевою, а хлопчики – прекрасним лицарем, доблесним і заможним, який на білому коні мчить на мерзенних потвор, від котрих одним помахом меча рятує увесь світ. Але, як це буває в житті, серед радісних і гарних казок можна було натрапити і на гарні квітки.
Будучи ще підлітком невинного віку, я як папуга за такими ж не дуже тямовитими ровесниками повторювала слова надзвичайно популярної і, мабуть, старої пісеньки:
«Утікай до нірки, мишко,
бо злапає тебе кішка,
а як зловить тебе кішка,
буде тобі, мишко, кришка».
При цьому ми репетували внебоголос, ганяли як одержимі і вважали, що наша біганина по кімнаті, за якою спостерігала пані Ірена, – це найкраща річ на всій Землі або принаймні в тій її частині, яка була нашим дитсадком. Та, правду кажучи, про цю Землю ми тоді не мали ще зеленого поняття. Не дуже вникали також наші, не обтяжені зайвими знаннями, дитячі уми в сенс слів, які ми вигукували із великим запалом.
Тепер, через багато років, які промайнули, що ми й оком не змигнули, до мене дійшов захопливий меседж цього поетичного твору, хоч і скомпонованого для дітлахів. Ось читаю собі далі, яку ж мудрість намагався передати автор у цьому простенькому віршику:
«Утікай до нірки, мишко,
Щоби не впіймала кішка,
Бо як втрапиш в кігті кішки,
Випустить тобі всі кишки!»
Заходжу в голову і не можу вийти з подиву, що мені все-таки вдалося ті незрілі роки пережити без зайвої шкоди для власної психіки, попри активну участь у таких брутальних забавах, переповнених кров’ю і злодіяннями.
Хоча мушу визнати, що є й такі, які в цьому питанні мають абсолютно відмінну від моєї думку.
Гратися в кішки-мишки (zabawa w kotka i myszkę) – дражнитися, грати комусь на нервах.
Гарні квітки (ładne kwiatki) – ідіома, яку в польській мові використовують тоді, коли хочуть підкреслити свій подив, неочікуване здивування з якоїсь причини.
Повторювати як папуга (powtarzać jak papuga), тобто бездумно, без жодних рефлексій.
Репетувати внебоголос (drzeć się wniebogłosy) – дуже голосно кричати.
Бігати як одержимий (biega, jak opętany) – бігати душе швидко і хаотично, без жодного плану.
Не мати зеленого поняття (nie mieć zielonego pojęcia) – незнання на якусь тему.
Оком не зморгнувши (w mgnieniu oka) – дуже швидко.
Заходити в голову (zachodzić w głowę ) – задумуватися, розмірковувати.
Не може вийти з подиву (nie może wyjść z podziwu) хтось здивований, захоплений зненацька, той, хто не знає, що сказати.
Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: КОРОТКИЙ НАРИС ПРО ХОДІННЯ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ЯК МИ КОХАЄМО?
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ДИВО-ДІЄТА
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ПАСКУДНІСТЬ НЕЖИВИХ ПРЕДМЕТІВ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ЧАР СПОГАДІВ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ДИФІРАМБ НА ЧЕСТЬ ДИРЕКТОРА
