У 1939–1941 рр. на територіях, окупованих Червоною армією 17 вересня 1939 р., до радянських в’язниць потрапило чимало жителів центральних регіонів Польщі, які рятувалися від німецької окупації. Серед них – учитель Едмунд Вельзандт.
Народився Едмунд Вельзандт 1908 р. у Берліні. Його батько Казимир Вельзандт працював столяром на одному з берлінських заводів. 1918 р. родина переїхала до Познані, де тато продовжив столярувати. Матір Едмунда Галина Вельзандт (1888 р. н.) займалася вихованням п’ятьох дітей: Едмунда, Валер’яна (1914 р. н.), Леокадії (1907 р. н.), Ірини (1915 р. н.) та Аніла (1928 р. н.). 1935 р. батько Едмунда помер.
Початкову освіту хлопець розпочав здобувати, ще коли родина жила в Німеччині. Пізніше, до 1923 р., навчався в Познані. Того ж року Едмунд Вельзандт вступив у педагогічний інститут, який закінчив 1928 р.
Першим місцем роботи молодого вчителя була школа в селі Яжомбково Познанського воєводства (нині Великопольське воєводство). 1930 р. він переїхав до Вжесні, а згодом до Ожешкова у Великопольщі. До серпня 1939 р. він змінив кілька шкіл.
Із невідомих нам причин Едмунд Вельзандт не служив у Війську Польському і, очевидно, через це його не призвали на німецько-польську війну у вересні 1939 р. Натомість на початку вересня він отримав розпорядження місцевої влади про евакуацію. Через Варшаву і Радзимін, разом з іншими біженцями, Едмунд потрапив у Белжец, а вже звідти до німецько-радянського кордону, який утворився, доки вони були в дорозі.
Під час одного з допитів Едмунд Вельзандт розповів, що на німецькій стороні кордону їх затримали на дві години й лише коли біженців назбиралося більше 30 осіб, пропустили в напрямку Рава-Руської. Радянські прикордонники затримували біженців для того, щоб з’ясувати причини перетину ними кордону та записати особові дані. Едмунд сказав, що іде на радянську територію до тестя.
Із Рава-Руської потягом він прибув до Львова, а звідти до Смиги, де мешкав його тесть. Це було 15 жовтня 1939 р. Едмунд планував, що згодом до нього у Смигу приїде дружина Галина (1914 р. н.), але їй не вдалося виїхати з німецької зони окупації. У Смизі Едмунд влаштувався сушильником на фанерний завод.
До рівненської в’язниці колишній учитель потрапив 22 червня 1940 р., коли його арештував Вербський райвідділ НКВС.
Його звинуватили в незаконному переході кордону. Енкаведисти закидали в’язню, що він шпигує на користь Німеччини. Крім того, Едмунд мав бажання повернутися до Генерал-губернаторства, щоб забрати дружину, і не приховував цього. Такі «злочини» підпадали під дію ст. 80 КК УРСР.
Постановою Особливої наради при НКВС від 26 вересня 1940 р. Едмунда Вельзандта засуджено до трьох років виправно-трудових таборів. Термін покарання він відбував у Каргопольлазі.
На сайті kresy-siberia.org ми знайшли інформацію про те, що Едмунд Вельзандт 1908 р. н. служив у 13-й роті постачання 2-го польського корпусу в Італії (Армія Андерса). Припускаємо, що мова йде про героя цього тексту. Його подальша доля нам не відома.
Тетяна САМСОНЮК
P. S.: Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» Тетяна Самсонюк опрацьовує за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші Читачі, які володіють детальнішою інформацією про них.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН БЛЯЙКЕ
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ВЛАДИСЛАВ ДРОЗД
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЮЗЕФ ГЕРДУСЬ
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ГЛІБ НІЦКЕВИЧ
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЄВГЕНІЙ БИЛІНА
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МАГДАЛЕНА ДЗЕРЖАК
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СТАНІСЛАВ ОСТРОВСЬКИЙ
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН КРУЛЬ
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: АЛЬФРЕД АУСОБСЬКИЙ
