Серед кримінальних справ проти поляків, репресованих «за перших совєтів», трапляються справи проти неповнолітніх. Попри юний вік арештованих, енкаведисти застосовували до них такі ж самі жорстокі методи, як і до дорослих.
Рівнянину Людвігу-Люціану Пінському, коли він потрапив під репресії НКВД, не виповнилося навіть 18 років. Його доля пов’язана з Гжегожем Ціховичем і Мечиславом Зембалею, про яких ми писали в нашій рубриці раніше.
Жителя Луцька Євгенія Шульца совєтські окупанти засудили до п’яти років виправно-трудових таборів. Його виною стало лише те, що він був суддею міського мирового суду.
Про Корнелія Дістергофа, начальника слідчого управління поліції в Луцьку, та долю його дружини й доньок, ми дізнавалися з архівної кримінальної справи та спогадів Ядвіги Домбковської з Волині.
Жителя Ковеля Антонія Собеського звинуватили в тому, що він був конфідентом польської поліції. Проти нього дали свідчення близько десяти колишніх працівників психіатричної лікарні «Зофіювка» біля Отвоцька, головою профспілки якої він був.
Жителя міста Рівне Владислава Добуша затримали під час спроби перетину совєтсько-німецького кордону. Після короткого слідства він отримав п’ять років таборів.
Енкаведисти арештували працівника воєводського секретаріату в Луцьку Гжегожа Ціховича 2 липня 1940 р. Його звинуватили в участі в контрреволюційній організації.
Слідство у справі Яна Куровського тривало з вересня 1939 р. до квітня 1941 р. Після більш ніж півторарічного перебування у в’язницях його відправили в табори біля Воркути.
